Майкович Іван Теодозій
Іва́н Майко́вич (в миру: Теодо́зій Григо́рович Майко́вич, нар. 28 травня 1952, Поділля, Галицький район, Івано-Франківська область) — релігійний діяч, священик Української греко-католицької церкви, ієромонах Чину святого Василія Великого.
| о. Іван Майкович, ЧСВВ | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 травня 1952 (69 років) Поділля, Галицький район, Івано-Франківська область,  Україна |
| Громадянство |
 СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Львівський технікум радіоелектроніки, Львівський політехнічний інститут, підпільна семінарія ЧСВВ |
| Нагороди |
 Орден «За заслуги» ІІІ ступеня  Почесний громадянин міста Бучача |
Життєпис
Народився в с. Поділля Галицького району Івано-Франківської області в сім'ї Григорія та Єви Майковичів. Закінчив Львівський технікум радіоелектроніки (1972) та Львівський політехнічний інститут (1981, нині Національний університет «Львівська політехніка»). Займався велоспортом (майстер спорту СРСР). Працював у Львові на ВО «Кінескоп» (1974), у ВО «Іскра» (1975—1985).
15 липня 1980 року вступив на підпільний новіціат отців Василіан. 9 жовтня 1983 року склав перші чернечі обіти, а 2 липня 1988 року — урочисті довічні обіти в Чині святого Василія Великого. 14 січня 1990 року прийняв священиче рукоположення з рук єпископа Івано-Франківського Софрона Дмитерка, ЧСВВ.
У 1990—1991 роках перебував у Золочівському монастирі. Упродовж 1991—2007 років був ігуменом Бучацького монастиря Чесного Хреста Господнього. До міста скерований разом з о. Августином Дзюрбаном протоігуменом о. Василем Мендрунем. Вперше прибув до Бучача 1990 року, першу Службу Божу відслужив 17 березня 1991 року.[1] Спричинився до віднови цього монастиря після його знищення радянською владою. При монастирі заснував ліцей (пізніше — колегіум) імені святого священномученика Йосафата і був його першим директором від 1995 до 2009 року. При Бучацькому монастирі за його сприяння відновила роботу[1] мала гідроелектростанція на річці Стрипа загальною потужністю 280 кВт.[2]
У 2009—2010 роках перебував у монастирі святого Онуфрія у Львові, де виконував служіння помічника економа Провінції Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні. В 2010—2014 роках виконував своє монаше і священиче служіння в Золочівському монастирі Вознесіння Господнього, був адміністратором храму святого Миколая у Золочеві. У 2014—2016 роках був магістром новіціату в Крехівському монастирі св. Миколая. У 2016—2020 роках — ігумен Крехівського монастиря, а з 2020 року виконує служіння в Жовківському монастирі.
Відзнаки
1 грудня 2009 року «за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Тернопільської області, вагомі досягнення у праці та з нагоди 70-річчя утворення області» Президент України Віктор Ющенко нагородив о. Івана Майковича орденом «За заслуги» III ступеня.[3]
Почесний громадянин міста Бучача.[4]
Примітки
- Тракало В., Чорній . Майже двадцять років о. Іван Майкович був ігуменом монастиря отців Василіян / Василь Тракало, Оксана Чорній // Нова доба. — 2015. — № 17 (24 квітня). — С. 4.
- Електростанція для блага Божих створінь. ifportal.net. 26 травня 2009. Процитовано 26 червня 2020.
- Указ Президента України від 1 грудня 2009 року № 999/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Тернопільської області»
- Відповідь Бучацької міської ради на інформаційний запит № 511 від 19 вересня 2018 р.
Джерела
- Каталог Провінції Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні Василіянського Чину святого Йосафата. — Львів, 2012. — № 59. — С. 22, 59.
- Тракало В., Чорній О. Майже двадцять років о. Іван Майкович був ігуменом монастиря отців Василіян / Василь Тракало, Оксана Чорній // Нова доба. — 2015. — № 17 (24 квіт.). — С. 4.
- Фроленков В. Майкович Теодозій Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 428. — ISBN 966-528-199-2.