Майя Лідія Коссаковська

Майя Лідія Коссаковська народилась у Варшаві. Вона є випускницею Варшавського університету та Ліцею пластичного мистецтва (за спеціальністю пластик—спеціаліст із виставкового мистецтва), вивчала середземноморську археологію. Ще вибираючи спеціальність, вона мріяла стати письменницею, тому вибрала таку спеціальність, що на її думку могла допомогти в написанні фантастичних творів.[4] Також вона працює журналісткою, є автором кількох телепередач[3], та малює картини. Її вірші, поряд із творами Твардовського, Тувіма і Шимборської, стали частиною поетичного коментаря до виставки польських митців-пластиків «Ангели» (пол. Anioły) в Копенгагені в 2006 році. Також вірші письменниці увійшли до складу кількатомного роману її чоловіка, Ярослава Гжендовича, «Господар льодового саду».[5]

Майя Лідія Коссаковська є однією із титулярних власників Палацу Коссаковських у Варшаві.[комент. 1] Вона є дружиною письменника-фантаста Ярослава Гжендовича[6], проте не пише разом із ним, хоча за її словами, чоловік є першим читачем її творів.[4]

Майя Лідія Коссаковська розпочала свою літературну діяльність у 1997 році, коли в журналі «Fenix» було опубліковано її перше оповідання «Муха». Пізніше на основі оповідання створена одноактна п'єса.[7] У 2001 році письменниця отримала премію «Срібний глобус» у категорії «Оповідання року» за оповідання «Безногий танцівник» (пол. Beznogi tancerz).[8] Протягом наступних двох років письменниця чотири рази номінувалась на премію імені Януша Зайделя за свої оповідання, а повість «Дзеркало» (пол. Zwierciadło) зайняла третє місце в рейтингу премії «Сфінкс». У своїй творчості письменниця часто переосмислює релігійні мотиви з позицій соціальної фантастики.[9] Зокрема, центральне місце у творчості Коссаковської займає цикл книг, де головними героями виступають ангели: «Оборонці Королівства» (пол. Obrońcy Królestwa, збірка оповідань, пов'язана сюжетно з «Сівачем вітру», дія відбувається безпосередньо перед подіями цього роману, вийшла друком у 2003 році), «Сівач вітру» (пол. Siewca Wiatru, роман виданий у 2004 році, до нього авторка додала великий тлумачний словник понять, назв, військових формувань та імен, створений спеціально для творів, пов'язаних із описом ангелів), та «Небесні жорна» (пол. Żarna niebios, збірка оповідань, яка є перевиданням «Оборонців Королівства», до якої включені два нових оповідання — «Грінго» та «Небесні жорна», вийшла друком у 2008 році). Пізніше письменниця продовжила своє захоплення міфологією написанням твору на основі міфології якутів «Руда зграя» (пол. Ruda sfora). Пізніше продовженням ангельського циклу в творчості письменниці став двотомний роман «Збирач бур» (пол. Zbieracz Burz), опублікований у 2010—2011 роках. Останнім написаним твором із цього циклу є роман «Брами Світлості» (пол. Bramy Światłości), два томи якого вийшли друком у 2017—2018 роках.

У 2009 році письменниця опублікувала цикл повістей «Південний вампір» (пол. Upiór Południa), який вона назвала найважливішими та найповнішими своїми творами зі всіх написаних.[10]

У 2006 році Майя Лідія Коссаковська отримала премію «Золотий Кіт» за цикл творів про ангелів. У 2007 році вона отримала премію «Шльонкфа» як Творець Року. Вісім разів письменниця номінувалась на премію імені Януша Зайделя, проте отримала її лише двічі: у 2007 році за оповідання «Дракон танцює для Чунг Фонга» (пол. Smok tańczy dla Chung Fonga), причому в цьому ж році премію Зайделя за роман отримав її чоловік Ярослав Гжендович.[11], а в 2012 році вона отримала премію Зайделя за гумористичний роман "Грильбар «Галактика» (пол. Grillbar Galaktyka).

• Майя Лідія Коссаковська на сайті LubimyCzytac.pl (пол.)
• Майя Лідія Коссаковська на сайті encyklopediafantastyki.pl (пол.)