Варшавський університет
Варша́вський університе́т (пол. Uniwersytet Warszawski) — один з найбільших державних вищих навчальних закладів Польщі, заснований 19 листопада 1816.
Варшавський університет | |
---|---|
УВ | |
| |
Варшава, Польща | |
Назва латиною | Universitas Varsoviensis |
Тип | campus universityd |
Країна | Польща[1] |
Розташування | Варшава |
Засновано | 1816 |
Ректор |
Марцін Паліс (пол. Marcin Pałys) |
Студентів | близько 66 000 (2010) |
Членство у |
|
Складається з | Бібліотека Варшавського університету, Faculty of “Artes Liberales”d, Faculty of Biology, University of Warsawd, Faculty of Chemistry, University of Warsawd, Faculty of Journalism, Information and Book Studies, University of Warsawd, Faculty of Philosophy and Sociology, University of Warsawd, Faculty of Physics of University of Warsawd, Факультет географії та краєзнавства Варшавського університетуd, Faculty of Geology, University of Warsawd, Історичний факультет Варшавського університету, Faculty of Applied Linguistics, University of Warsawd, Faculty of Mathematics, Informatics and Mechanics, University of Warsawd, Faculty of Economics, Warsaw Universityd, Faculty of Modern Languages, University of Warsawd, Institute of Oriental Studies, University of Warsawd, Faculty of Education, University of Warsawd, Факультет польських студій Варшавського університетуd, Faculty of Law and Administration, University of Warsawd, Факультет психології Варшавського університетуd, Faculty of Applied Social Sciences and Resocialisation, University of Warsawd, Faculty of Management of the University of Warsawd і Centre of Migration Research of the University of Warsawd |
Випускники | Категорія:Випускники Варшавського університету |
Штаб-квартира | Варшава |
Сайт | uw.edu.pl |
Варшавський університет у Вікісховищі |
Історія
Варшавський університет був заснований як Королівський університет Варшави 19 листопада 1816 року указом російського імператора Олександра I[3]. Відбулося це на фоні проведених кілька десятиліття тому поділів Польщі, які відділили Варшаву від найстарішого і найвпливовішого Яґеллонського університету в Кракові (Варшава відійшла до Росії, тоді як Краків — до Австрії). Відкрився Королівський університет 14 травня 1818 року. Спочатку було засновано п'ять факультетів — права, медицини, філософії, теології, природничих наук і образотворчого мистецтва. Два з них було створено на базі навчальних закладів, заснованих у наполеонівський період Варшавського герцогства — Школи права і Школи медицини.
Університет доволі швидко розвивався, однак був закритий під час Листопадового повстання поляків у 1830 році. Відновлений лише після початку лібералізації в Росії, що розгорнулася після приходу до влади Олександра II, у 1857 році як Медико-хірургічна академія. Спочатку були створені тільки медичний і фармацевтичний факультети, однак незабаром полякам вдалося добитися відкриття факультетів права та державного управління, філології та історії, математики та фізики. У 1862 році університет був відкритий як Головна школа[3].
У зв'язку з активною участю студентів Головної школи у Січневому повстанні у 1869 році вона була закрита. На її базі відкрили російськомовний Імперський університет Варшави. Понад 70 відсотків студентів цього університету були поляками. Утім, після революції 1905 року їхня частка різко знизилася внаслідок бойкоту.
У 1915 російські війська покинули Варшаву, і німецька влада відновила університет. У 1918 році Польща здобула незалежність. Польська влада приділяла значну увагу Варшавському університету, внаслідок чого наприкінці 20-х років він став найбільшим у країні. На той час у ньому вчилося 10 тисяч студентів, викладало 250 професорів та асоційованих професорів. У 1935 після смерті Юзефа Пілсудського університет перейменували на його честь[3].
Після захоплення Варшави німецькими військами університет було закрито. Утім, викладачі та студенти продовжували заняття таємно. Бойові дії завдали серйозної шкоди будівлям і науковим колекціям університету. У 1945 році Варшавський університет відновили. У 1968 він став одним із центрів студентських протестів, які було придушено[3].
Сьогодення
Зараз Варшавський університет є найбільшим університетом Республіки Польща. Згідно з даними сайту університету, наразі в ньому навчається 44,7 тисяч студентів. Також він налічує 3800 аспірантів і 3200 докторантів. В університеті працює 7100 співробітників. Вчені університету працюють над 3400 дослідницькими темами щороку. Навчальний заклад співпрацює із 800 іноземними організаціями, сто з яких є міжнародними. Він пропонує більше 20 англомовних програм та викладання іноземними мовами в рамках 2000 польськомовних програм[4].
Структура
Варшавський університет має у своїй структурі 20 факультетів:
- факультет прикладної лінгвістики;
- факультет прикладних соціальних наук та ресоціалізації;
- факультет «вільних мистецтв»;
- факультет біології;
- факультет хімії;
- факультет економічних наук;
- факультет освіти;
- факультет географії та краєзнавства;
- факультет геології;
- факультет історії;
- факультет журналістики та політичних наук;
- факультет права та державного управління;
- факультет менеджменту;
- факультет математики, інформатики та механіки;
- факультет сучасних мов;
- факультет східних студій;
- факультет філософії та соціології;
- факультет фізики;
- факультет польських студій;
- факультет психології[5].
Також в університеті є 29 дослідницьких підрозділів, які займаються дослідженням як гуманітарних (центри вивчення певних дисциплін), так і природничих та точних наук (лабораторії тощо)[6].
Випускники
Серед випускників Варшавського університету п'ять лауреатів Нобелівської премії:
- Генрик Сенкевич, премія з літератури, 1905
- Менахем Бегін, премія миру, 1978
- Чеслав Мілош, премія з літератури, 1980
- Юзеф Ротблат, премія миру, 1995
- Леонід Гурвич, премія з економіки, 2007
Інші видатні випускники:
- Анна Болецька — польська письменниця
- Крупський Ян Непомуцен Казимир — перший видавець підручника шахів польською мовою, засновник польської стенографії.
- Едвард Раставецький — польський дослідник мистецтва і колекціонер 19 століття.
- Пйотр Нуровський — Президент Польського олімпійського комітету. (†10 квітня 2010[7])
- Єжи Северський — польський письменник, літературний критик, сценарист. Заслужений діяч культури Польщі.
- Алекси Казберук — польський поет білоруського походження. Член Спілки польських літераторів.
- Войчех Плохарскій — польський журналіст, автор, композитор, мандрівник
- Яцек Денель — польський поет, письменник і перекладач
- Збіґнєв Міколейко — польський філософ, історик релігії та ідеї
- Ян Леманьський — польський поет, байкар й сатирик
- Юстина Соболєвська — літературний критик, журналістка.
- Новицький Олександр — капелан
- Ванда Шмелев — засновник Варшавської школи основ геометрії.
- Войцех Ягельський — польський письменник.
Особи, пов'язані з Україною
- Микола Костинюк — геолог, палеоботанік — працював деканом факультету геології в 1960—1962 роках.
- Горб-Ромашкевич Феодосій Косьмич — правознавець та економіст, викладав у 1896—1907.
- Пшемиський Казимир — археолог, дослідник Волині, репресований.
- Ковалевський Павло Іванович — український психіатр і судовий психопатолог, ректор у 1895—1897.
- Лур'є Григорій Ісакович — революціонер, історик
- Кейван Іван Миколайович — мистецтвознавець
Примітки
- Global Research Identifier Database — 2015.
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- University of Warsaw: History (англ.)
- University of Warsaw: Facts and figures (англ.)
- University of Warsaw: Faculties and other units Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine. (англ.)
- University of Warsaw: Other units[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
- Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року
Джерела
- Санцевич А. В., «Варшавський університет» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С.128.
Посилання
- Варшавський університет — офіційний сайт. uw.edu.pl.
- Університети Польщі
- Європейський Освітній портал