Макаров Богдан Андрійович

Богда́н Андрі́йович Макаров — лейтенант[джерело?] Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Макаров Богдан Андрійович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 9 березня 1992(1992-03-09) (29 років)
Любомль
Alma Mater Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2017-2021
Псевдо "Фенікс"
Військова служба
Роки служби з 2011р по т.ч.
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Танкові війська
Формування
 51 ОМБр
 14 ОМБр
 28 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»

Бойовий шлях

Командир танку, 51-ша бригада.

23 липня 2014 року комбриг Пивоваренко Павло Васильович на околиці Сєвєродонецька віддає наказ командиру БТРа Павлу Плужнику увійти до Лисичанська та зайняти оборону. На підтримку рушив танк Макарова та БМП із десантним розрахунком підполковника Василя Спасьонова, бійці Нацгвардії. У танку, в складі якого, крім Макарова були механік Олексій Колян та навідник-оператор Юрій Боштан, було лише 3 кумулятивні снаряди, за 10 хвилин встигли з іншого танка перебрати ще 15 набоїв. Танк, БМП та 30 піхотинців почали входити до міста. БМП пошкодило мінометним обстрілом, танкісти цього не побачили та рушили вглиб Лисичанська.

В ході міського бою танкісти знищили ворожий БРДМ та 5 бойовиків. В ході бою було знищено 4 мінометні розрахунки та снайпера — загалом до 40 бойовиків. Завершивши бій, танкісти повернулися до БМП, там лежав поранений командир з Нацгвардії, два вбитих гвардійця, підполковник Василь Спасьонов ховався обабіч дороги від пострілів ворожого кулемета. В подальшому бою важкопоранений Богдан Макаров, тіло Спасьонова Василя Володимировича знайшли через тиждень.

Після операції Макаров потребував реабілітації, яку йому забезпечила родина українців з Кіпру.

На початку жовтня в Луцькому військовому госпіталі Богдан розписався із своєю нареченою Емілією, з якою жили кілька років у цивільному шлюбі.

Вшанування

21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

  • 3 жовтня 2020 року за особисту мужність та героїзм, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, в боях на Сході України під час церемонії нагородження недержавним орденом «Народний Герой України» був нагороджений Срібним тризубом.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.