Макаронезійський біогеографічний регіон

Макаронезійський біогеографічний регіон включає португальські Азорські острови й архіпелаг Мадейра, а також іспанські Канарські острови. Великі кальдери, зубчасті гори та скелі, широкі долини та захищені затоки є домом для дуже багатого набору видів та місць проживання.

Дев'ять Азорських островів мають океанічний клімат з м'якими температурами й великою кількістю опадів. У результаті на островах є велика кількість озер, басейнів, річок, боліт і вологі ліси, унікальні в регіоні Макаронезії. Розірвані берегові лінії пропонують багато різних місць проживання: скелясті береги, солончаки, лагуни та зарослі морські скелі. Усередині островів є пустища, сухі чагарники, лавові поля та ділянки ялівцевих і лаврових лісів.

Скелі є домом для багатьох ендемічних видів, таких як азорський дзвіночок (Azorina vidalii), а морське життя є одним з найчисленніших в Атлантиці. Тут водиться близько 24 морських ссавців, включаючи афалін, кашалотів і гринд. Ендемічний снігур азорський (Pyrrhula murina), який колись був загальною ознакою місцевих лісів, його популяція скоротилася до 120 пар, але тепер він на шляху до відновлення завдяки проєкту ЄС LIFE.

Архіпелаг Мадейра включає два основних острови, Мадейра і Порту-Санту, і менші незаселені острови Ільяс Дезертас і Де Сельвагенс. Він переважно рівнинний і напівпосушливий, але сам острів Мадейра може похвалитися субтропічним кліматом, який сильно залежить від висоти, зі значно більш вологими північними схилами на його високих горах і вершинах, які часто змітаються сильні вітри та дощі, а взимку навіть сніг. Мадейра означає «деревина» і колись була вкрита лісами. Сьогодні лавровий ліс займає лише 20 % території острова, але він все ще є найбільшим у світі. Значну екологічну цінність має і макаронезійські пустища, що його замінили.

Головний острів неймовірно багатий ендемічними видами: 120 місцевих рослин уже ідентифіковано, 46 занесені до Директиви про місця проживання, в тому числі Geranium maderense і Scilla maderensis. Тут гніздяться останні 40 пар найрідкіснішого у світі морського птаха — Pterodroma madeira. Порто Санто є домом для 36 ендемічних видів сухопутних равликів і кількох морських видів, таких як морські черепахи та дельфіни-афаліни. Решта, менші групи островів повністю включені до Natura 2000 і суворо охороняються. Острови Селваженш нараховують великі колонії морських птахів і рідкісні ендемічні рослини. Дезерташ це гавань середземноморських Monachus monachus і єдина в ЄС колонія для розмноження буревісника Pterodroma feae.

Сільське господарство є основою економіки Мадейри, але здебільшого залишилося невеликим через нерівний ландшафт. Туризм стає все більш важливим, генеруючи 10% ВВП острова.

Канарські острови — найбільші й найсхідніші з трьох архіпелагів. Східні низинні острови, такі як Лансароте і Фуертевентура, надзвичайно посушливі, і серед них переважають величезні прибережні дюни, водно-болотні угіддя, а всередині країни — чагарники й пустища. Більш західні острови є домом для глибоких ущелин і крутих гірських вершин з частими температурними інверсіями. Клімат і ландшафт створюють широкий спектр середовищ існування: пустельні ландшафти берега перебувають у пішій доступності від вологих хмарних лісів гір.

Канарські соснові ліси є останнім притулком блакитного зяблика Fringilla teydea. Широка різноманітність місць проживання є домом для найбагатшого біорізноманіття регіону та одного з найбагатших у світі. Виявлено понад 14 000 видів, і нові відкриття все ще робляться. Близько 45 % фауни та 25 % видів флори є ендемічними. Із 670 рослин, які живуть на Канарських островах, 66 перераховані в Директиві про місця існування.

Туризм є найважливішим видом економічної діяльності. Змішане та терасове землеробство все ще практикується у внутрішніх районах країни, але швидко зникає, на зміну їм приходять тропічні та вимушені культури для експортного ринку, на які зараз припадає 75 % кінцевого сільськогосподарського виробництва.

• The Macaronesian Region. European Commission. Процитовано 23.01.2022.