Максимов Олександр Євгенович
Олекса́ндр Євге́нович Макси́мов (19 травня 1974 — 14 вересня 2014) — майор (посмертно) Збройних сил України.
Максимов Олександр Євгенович | |
---|---|
Майор | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
19 травня 1974 Полтава |
Смерть |
14 вересня 2014 (40 років) Ясинуватський район, Донецька область |
Поховання | Полтава |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Закінчив Полтавське вище зенітне ракетне командне училище, 13 років служив у Збройних силах. 2006 року звільнився за станом здоров'я. Коли почалась мобілізація, 19 березня 2014-го пішов працювати до Полтавського міського військкомату, старший офіцер відділення військового обліку. Коли надійшов наказ про відрядження двох офіцерів до зони бойових дій, зголосився бути одним із добровольців.
Загинув 14 вересня 2014-го в Донецькій області, коли колона українських військовиків, яка прямувала разом з підкріпленням на блокпости, потрапила в засідку терористів — ворожа куля влучила Олександрові в голову.
Похований на Алеї Слави міського кладовища Полтави.
Залишились дружина Оксана Іванівна та дорослий син.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 16 січня 2016 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»