Полтавське вище зенітне ракетне командне училище

Полтавське Червонопрапорне вище зенітне ракетне командне училище імені генерала армії М. Ф. Ватутіна (скорочено ПВЗРККУ) вищий військовий навчальний заклад СРСР і України. Здійснював підготовку офіцерів з вищою військово-спеціальною освітою для частин і з'єднань протиповітряної оборони сухопутних військ.

академічна установа
Полтавське вище зенітне ракетне командне училище імені М. Ф. Ватутіна
ПВЗРККУ
Значок випускника ПВЗРККУ (проект)
Країна  Україна
Засновано 30 червня 1941
Закрито 18 липня 1995
Курсантів: понад 12,5 тис. випускників
Вебсайт: pzaku.net/homepage/
Адреса: Полтава, вул. Соборності, 42

Архітектурний комплекс

Будинок Петровського Полтавського кадетського корпусу, початок 20 століття

Основна територія ПВЗРККУ розташовувалася в комплексі будівель колишнього Полтавського кадетського корпусу в центральній частині Полтавиі який складає частину єдиного архітектурного ансамблю Круглої площі. Головний будинок зведено у 18351840 роках в стилі пізнього класицизму за проектом архітектора М. І. Бонч-Бруєвича. Це найбільший будинок серед споруд ансамблю площі (довжина головного фасаду — 132 метри).

На території, де пізніше розміщалося училище з 1840 по 1919 рік знаходився Петровський Полтавський кадетський корпус, потім, у 1920 році у будинку розмістилася піхотна школа, в якій у 19201922 роках навчався майбутній радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу Микола Федорович Ватутін. Влітку 1958 року в комплексі будівель розташоване Полтавське зенітне артилерійське Червонопрапорне командне училище (ПЗАКУ).

Історія училища

Дніпропетровське артилерійське училище (1941—1957 роки)

Училище було сформоване в перші дні Великої вітчизняної війни, 30 липня 1941 року на базі Дніпропетровських артилерійських курсів удосконалення командного складу РСЧА. Однак вже 3 серпня курсанти — вчорашні школярі і студенти Дніпропетровських вишів були направлені на передову.

Більше двадцяти днів особовий склад училища відбивав атаки противника, захищаючи місто, вів стримуючі бої на різних ділянках фронту 6-ї армії. За період боїв з 3000 курсантів в строю залишилося близько 150 чоловік. За виявлені доблесть і героїзм вчинені в кровопролитних боях серпня-вересня 1941 року орденами і медалями були нагороджені 88 курсантів і офіцерів училища.

1995 рік. Останнє шикування училища. Прощання з Бойовим прапором.

23 серпня 1941 року залишки особового складу училища були відкликані з фронту і направлені в Томськ, де училище проіснувало до 15 липня 1944 року. Перший випуск офіцерів відбувся 23 лютого 1942 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1942 року «за стійкість і мужність, виявлену в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками» училище було нагороджене орденом Червоного Прапора, а 9 травня 1965 Президія Верховної Ради УРСР нагородила училище пам'ятною медаллю «20 років з дня визволення Радянської України від фашистських окупантів».

Після визволення України, в липні 1944 року училище передислоковане знову в Дніпропетровськ, де до 1958 року продовжувало готувати офіцерів артилеристів: за роки війни в училищі підготовлені 4,5 тисячі офіцерів. Десятеро з них К. Ф. Бєлошапкін, В. М. Белоус, В. М. Безукладников, О. Д. Галецький, Ф. С. Клейбус, М. В. Лебедєв, М. П. Лопач, О. О. Поздняков, Є. І. Стерин і М. М. Юр'єв удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Полтавське зенітне ракетно-артилерійське (1958—1995 роки)

2001 рік. 60-річчя училища. Зустріч ветеранів і випускників.

Влітку 1957 року Дніпропетровське артилерійське училище змінило місце дислокації — передислоковане в Полтаву. З 1958 року це Полтавське зенітне артилерійське командне Червонопрапорного училище (ПЗАКУ).

У 1968 році, у зв'язку зі зміною профілю на підготовку фахівців для військової ППО училище перейменоване у вище зенітно-артилерійське. Разом з цим йому присвоєне ім'я випускника Полтавської піхотної школи, Героя Радянського Союзу генерала армії М. Ф. Ватутіна.

23 травня 1973 року наказом Міністра оборони СРСР училище перейменовано в Полтавське вище зенітне ракетне командне Червонопрапорного училище імені генерала армії Ватутіна М. Ф. Причиною чому став початок підготовки в ньому офіцерів зенітно-ракетного профілю. Освоєння новітніх зразків зенітно-ракетної техніки зробило училище одним з найпотужніших навчальних закладів у системі ППО сухопутних військ. Всього в повоєнні роки училище підготувало більше ніж 12,5 тисяч висококваліфікованих офіцерів, п'ятнадцять генералів. Авторитет училища був настільки великий, що навіть після розпаду СРСР, Росією і Казахстаном висувалися пропозиції про спільне його використання.

Училище розформоване в 1995 році відповідно до Директиви Міністра оборони України 133 від 25 липня 1992 року. Останній випуск в училищі відбувся 18 липня 1995 року. Бойовий Прапор частини зданий в Національний музей історії України у Другій світовій війні в жовтні 1995 року.

Техніка і озброєння

ЗСУ-23-4 «Шилка»
ЗРГК 2К22 «Тунгуска»

Підготовки курсантів ПВЗРККУ велася за двома основними профілями фахівців військової ППО зенітні артилерійські комплекси і зенітні ракетні комплекси.

Основні види техніки і озброєння, що вивчалися в ПВЗРККУ:

Відомі випускники

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.