Максиміліан Уйтелкі

Максиміліан Самуель Рудольф Уйтелкі (чеськ. Maximilián Samuel Rudolf Ujtelky, 20 квітня 1915, Спішська Нова Весь, сучасна Словаччина — 10 грудня 1979, Братислава) — чехословацький шахіст і теоретик; міжнародний майстер (1961). Голова Шахової федерації ЧССР (1973—1978). Юрист за фахом. Нащадок Ференца Ліста по прямій лінії.

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Характерна для захисту Уйтелкі позиція (12-й партія матчу Петросян — Спаський, 1966)

Максиміліан Самуель Рудольф Уйтелкі
Оригінал імені	Maximilián Samuel Rudolf Ujtelky
Країна	Чехословаччина
Народження	20 квітня 1915(1915-04-20) Спішська Нова Весь, сучасна Словаччина
Смерть	10 грудня 1979(1979-12-10) (64 роки) Братислава
Титул	міжнародний майстер
Піковий рейтинг	2483 (1959 р.)[1]

Перед Другою світовою війною студіював право та естетику в Празі[2]. Чемпіон Братислави 1941 року, також з двома іншими шахістами поділив титул 1946 року[3]. Неодноразовий призер національних чемпіонатів: 1948 — 3-тє місце; 1950 — 5-те; 1954 — 3—5-те; 1959 — 2—4-те; 1960 — 1—2-ге місця (програв додатковий матч Й. Фіхтлу). Найкращі результати в міжнародних турнірах: Тепліце-Шанов (1947) — 3-тє місце, Маріанські Лазні (1959) — 3—4-те; Балатонфюред (1959) — 3—5-те; Будапешт (1960; зональний турнір ФІДЕ) — 9—11-те місця. Був у складі збірної Чехословаччини на трьох шаховий олімпіадах (1956, 1960, 1966) — завжди на другій запасній шахівниці[4]. Виступав за збірну у фінальних етапах двох чемпіонатів Європи: 1957 (бронзова медаль) і 1961. Грав також за команду Чохословаччини у кваліфікації до турніру 1970 року, але чехословаки не пройшли до фінального етапу, поступившись ½ очка угорцям.

Розробив і популяризував систему (захист) Уйтелкі (її також називають «захист гіпопотама» через повільний розвиток фігур) — дебютний варіант гри (переважно чорними) із виводом пішаків на поля b6, d6, e6, g6, h6, подвійне фіанкетто слонів на b7 і g7, та розташуванням коней на d7 і e7. Далі чорні можуть робити прорив у центрі: d6-d5 чи e6-e5 (після відповідної підготовки). Дебют Уйтелкі нерідко використовував Борис Спаський у 1960—1970-х роках[5].