Максиміліан Фрідріх фон Кенігзегг-Ротенфельс

Походив зі шляхетського швабського роду Кенігзеггів. Молодший син рейнграфа Альбрехта Євсевія Франца фон Кенігзегг-Ротенфельса і Марії Клари Феліциї фон Мандершайд-Бланкенгайм. Його родина була тісно пов'язана з Кельнським архієпископством. Батько Максиміліана Фрідріха до вступу в шлюб мав духовний сан і посаду каноніка Страсбурзького собору, які полишив задля вступу в шлюб.

Народився 1708 року в Кельні. З самого дитинства визначено церковну кар'єру. Після здобуття відповідної освіти 1725 року став каноніком Кельнського собору. 1731 року отримує посаду каноніка собору в Страсбурзі. Невдовзі отримав посаду соборного камерарія в Страсбурзі. 1763 року обирається каноніком базиліки Св. Гереона в Кельні. 1756 року призначено коад'ютором пробста базиліки Св. Гереона і деканом Кельнського собору.

1761 року одноголосно обирається новим Кельнським архієпископом, незважаючи на спроби Максиміліана III, курфюрста Баварії, зробити свого стрийка кардинала Йоганна Теодора очільником Кельнської архієпархії. Невдовзі передав справи архієпископства своєму президент-міністру Каспару Антону фон Бельдербушу. Останній до 1780 року значно покращив фінанси, ліквідувавши численні борги та зменшивши податкове навантаження. Було впроваджено політику меркантелізму з наголосом на зведенні заводів і фабрик.

У зовнішній політиці став орієнтуватися на Велику Британію та Пруссію. 1762 року обирається князем-єпископом Мюнстера. Він залишив там уряд Францу фон Фюрстенбергу. Після цього практично не відвідував Мюнстерську єпархію. 1763 року Максиміліан Фрідріх став пробстом базиліки Св. Гереона в Кельні. Його спроба зайняти посаду принца-єпископа в Падерборні виявилася невдалою через французький опір. 1765 року призначається папою римським Климентом XIII адміністратором Оснабрюкської єпархії.

До кінця 1760-х років в архієпископстві і Вестфалії проведено реформи в дусі Католицького Просвітництва, насамперед зменшено кількість державних свят. 1766 року надав дозвіл на друк власної газети в Арнсберзі «Арнсберзький інтелектуальний лист». 1769 року брав участь в Кобленцькому конгресі, де було підтвердження рішення Констанцького і Базельського соборів, відкинуто право папських нунціїв втручатися в справи архієпископів. Також було звернуто до Папського престолу щодо скасування нунціатур в Німеччині.

1772 року в Бонні стала виходити газета «Інтелектуальний лист». 1777 року створено медичну раду Кельнської архієпархії, академію Кельнського курфюршества в Бонні та відкрито медичний колегіум в Мюнстері. У 1778 році Максиміліан Фрідріх постановив про створення пожежної страхової компанії герцогства Вестфальського. Того ж року сприяв відкриттю німецькомовного «Національного театру». 1779 року в Бонні створено комісію з допомоги бідноті.

1780 року було відкрито Мюнстерський університет. Того року сприяв обранню коад'ютором в Кельнській архієпархії та Мюнстерській єпархії Максиміліана Франца, сина імператора Франца I, завдяки чому значно поліпшилися стосунки з Австрією.

У 1781 році була створена шкільна комісія Вестфалії. З 1782 року надавав підтримку композиторові Людвігу ван Бетховену, який присвятив архієпископу «Три ранні фортепіанні сонати WoO 47» (відомі також як сонати князя-курфюрста). 1784 року академії Кельнського курфюршества в Бонні було надано університетські права. Помер того ж року в Бонні. Поховано в Кельнському соборі.