Макс Вайсс
Мікша (Макс) Вайсс (нім. Max Weiß, угор. Weiss Miksa; 21 липня 1857 — 14 березня 1927) — австрійський шахіст.
| Макс Вайсс | |
|---|---|
| Оригінал імені | нім. Max Weiß |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Королівство Угорщина |
| Народження |
21 серпня 1857 Середь |
| Смерть |
14 березня 1927 (69 років) Відень |
Вайсс народився в містечку Середь в Угорському королівстві. Переїхавши до Відня, вивчав математику та фізику в університеті. Пізніше викладав ці предмети. Навчився грати в шахи у віці 12 років і його майстерність зростала впродовж 1880-х.
- 1880, Грац, розділив 1-е місце з Адольфом Шварцем і Йоханнесом фон Мінквіцом.
- 1882, Відень, десятий, виграв дві гри проти Йоганна Цукерторта і зіграв унічию з Вільгельмом Стейніцом.
- 1883, Нюрнберг, десятий.
- 1885, Гамбург, розділив другу сходинку з Бертольдом Енґлішем і Зіґбертом Таррашем.
- 1887, Франкфурт-на-Майні, 2-3-й призи з Джозефом Генрі Блекберном.
- 1888, Бредфорд, 6-е місце разом з Блекберном.
- 1889, Нью-Йорк (Шостий Американський шаховий конгрес), набрав +24-4=10, розділивши 1-е місце з Михайлом Чигоріним, попереду Ґунсберґа та Блекберна.
- 1889, Бреслау, третє місце.
- 1890, Відень, посів першу сходинку п'єдесталу пошани, випередивши Йоганна Бауера і Бертольда Енґліша.
Турнір у Нью-Йорку 1889 року мав виявити претендента на звання Чемпіона світу з шахів, але ні Чигорін (який вже був програв у такому матчі), ні Вайсс не досягли успіху. Ставши одним з найкращих гравців у світі, Вайс припинив виступати на міжнародному рівні після цього турніру, хоча й зіграв на кількох віденських турнірах. 1895 року переміг у матчі проти Ґеорґа Марко +5-1 =1 і разом з Карлом Шлехтером посів перше місце на зимовому турнірі 1895-96. Приблизно тоді ж Вайсс почав працювати над створенням віденської шахової школи.
1905 року Вайсс пішов на роботу до банку S M von Rothschild у Відні.
Книги
- «Caissa Bambergensis!», Bamberg, 1902;
- 200 in Problemturnieren ausgezeichnete Zweizüger, Ansbach, 1903;
- 240 Schachaufgaben von W. A. Shinkman, Potsdam, [1903];
- 150 Schachkuriositäten, gesammelt von Problematicus, Lpz., 1910;
- 150 Schachaufgaben von S. Loyd, 2 Aufl., В., 1912;
- Schachscherze, Mühlhausen, [1916];
- «Schachmeisterstreiche», Mühlhausen, [1918];
- Kleines Schachspiel-Lehrbuch, Mühlhausen, 1920;
- Theoretische Eröffnungen des Schachspiels, Ravensburg, [1938].
Література
- Gaige, Jeremy (1987). Chess Personalia, A Biobibliography. McFarland. с. 459. ISBN 0-7864-2353-6. OCLC 61261448.
- Hartston, William (1977). У Golombek, Harry. Golombek's Encyclopedia of Chess. Crown Publishing. с. 342. ISBN 0-517-53146-1. OCLC 2963790.
- Hooper, David; Whyld, Kenneth (1992). The Oxford Companion to Chess (вид. 2). Oxford University Press. с. 446–7. ISBN 0-19-280049-3. OCLC 34618196.
- Singer, Isidore; Porter, A. (1901–1906). Weiss, Max. Jewish Encyclopedia 12. с. 497–8.