Малахова Тетяна Германівна

Тетяна Германівна Малахова (нар. 24 серпня 1963, Надеждине, Сахновщинський район, Харківська область, УРСР, СРСР) — українська сценаристка кіно та телебачення, дитяча поетеса, член Національної спілки журналістів України[1], авторка відомого вірша «Здравствуй, мальчик за серым щитом»[2][3].

Тетяна Германівна Малахова
Народилася 24 серпня 1963(1963-08-24) (58 років)
с. Надеждине, Сахновщинський район, Харківська область, УРСР, СРСР
Громадянство УРСР
 Україна
Діяльність поетеса, сценаристка
Alma mater Донецький державний університет
Партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода»

Життєпис

Народилась 24 серпня 1963 року в селі Надеждине Сахновщинського району. Батько Тетяна Малахової росіянин, з Уралу[4]. Ще у дитинстві разом з батьками переїхала у Горлівку[5].

Закінчила філологічний факультет Донецького державного університету. Працювала вчителькою російської мови. Згодом працювала на телебаченні головним редактором дитячих програм у Київ. У 1998 році для Вєрки Сердючки написала близько 10 мініатюр.

У 2005 році переїхала в Росію у Москву. Працювала на «Мосфільмі», була сценаристкою фільмів та телесеріалів, писала для Євгена Петросяна.

2012 року Тетяна Малахова повернулася в Україну, мешкає у Києві[6].

Під час Революції Гідності була активною учасницею Євромайдану в Києві.

Після початку військової агресії Росії проти України почала спілкуватися виключно українською мовою:

Коли я була в АТО, до мене підійшов хлопець і каже: «пані Тетяно, дуже люблю ваші вірші, але маю прохання — розмовляйте українською мовою». Я тоді була ще «какая разница» і кажу: «какая разница, главное, что все любим Украину». Та він відповів: «коли я був у полоні, як над нами знущалися! І мої кати розмовляли російською. Тож після звільнення з катівні я не сказав більше ні слова російською». Після цього прохання я поступово почала вчити українську мову і розмовляти нею. Допомогла ще й донька, бо спілкується винятково українською мовою і заборонила з внуками говорити російською, щоб не зросійщувати їх.[7]
Нас винищують кулі, вбиває перо
Зайшлим словом стріляють гармати…
Це стокгольмський мовний синдром —
Розмовляти мовою ката.[8]

Тетяна Малахова є членкинею політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода» з червня 2019 року[4]. На президентських виборах 2019 року підтримала Руслана Кошулинського[9].

Творчий доробок

Сценаристка
  • 2020 — «Мене звуть Саша»[10]
  • 2018 — «Вище тільки кохання»[11]
  • 2016 — «Друге життя»
  • 2012 — «Черговий ангел-2»
  • 2010-2011 — «Інститут шляхетних дівчат»
  • 2009-2010 — «Кармеліта. Циганська пристрасть»
  • 2008-2010 — «Ранетки»
  • 2007-2009 «Вогонь кохання»
  • 2007 — «Своя команда»
  • 2007 — «Білка в колесі»

Примітки

  1. Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу (за підтримки Міністерства культури). Міністерство культури України
  2. «Здравствуй, мальчик за серым щитом» на Youtube
  3. «Хочу забути мову злоби», або Охрипла душа горлівського музиканта «Голос України». 19 серпня 2015
  4. Тетяна Малахова: «Я — колишня „какаяразніца“, яка відмовилася говорити мовою окупанта» «Стрічка.ком». 16 вересня 2019
  5. «Я знаю чому почалася окупація Донецьк»а – Тетяна Малахова НТА, 19 березня 2019
  6. Тетяна Малахова: «Біль України — назавжди в моєму серці» «Infokava»
  7. Поетеса Тетяна Малахова у Політехніці розповіла про свій шлях до України через Росію, а до української мови — через війну
  8. «У росіян виховували огиду до українців, щоб нас не шкода було вбивати», — сценарист Тетяна Малахова «Вголос»
  9. Відомі Українці підтримують Руслана Кошулинського 6 Березня 2019
  10. «Твої щирі серіали». Телеканал «1+1» детально розповів про 7 нових серіалів весняного сезону. Телекритика
  11. Канал «Україна» представить прем'єру фільму «Вище тільки кохання» Канал «Україна»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.