Мала Софіївка
Мала́ Софі́ївка — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований на території села Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області.
| Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Мала Софіївка» | |
|---|---|
 | |
| 49°00′30″ пн. ш. 28°30′07″ сх. д. | |
| Розташування: |
Вінницька область, Вінницький район, с. Лука Мелешківська |
| Найближче місто: | Вінниця |
| Площа: | 6,5 га |
| Заснований: | 1997 р. |
| Керівна організація: |
Мурованокуриловецька селищна рада |
| Країна |
 Україна |
  | |
Площа 6,5 га. Оголошений відповідно до Рішення 13 сесії Вінницької облради 22 скликання від 26.12.1997 року для збереження старовинного парку XIX століття. Перебуває у віданні: Мурованокуриловецька селищна рада.
Асортиментний склад насаджень
Корінні породи: дуб звичайний, сосна звичайна, ясен звичайний, клен гостролистий, липа широколиста, клен-явір.
Основні паркоутворювачі: дуб звичайний, клен гостролистий, верба біла, дуб червоний, вільха чорна, в'яз гладкий, клен польовий, клен сріблястий, клен ясенолистий, береза бородавчата, липа крупнолиста, катальпа, тополя біла, осика, клен-явір, модрина європейська, ялина звичайна, ясен звичайний.
Екзоти: акація біла, каштан кінський, клен Семенова, сосна чорна, тополя Боллє. Чагарники: глід колючий, барбарис звичайний, ліщина звичайна.
Опис паркового ансамблю
Парк — це єдина збережена частина помістя. Житлові будинки втрачені, споруди та фільварки збереглися частково.
Природний рельєф улоговини обумовив тип об'ємно-планувальної структури пейзажного парку, закладеного у першій половині XIX століття. Його простір обмежений пологими схилами, що визначають напрям основної осі композиції, яка проходить по дну улоговини. Тут з джерела витікає потічок, перекритий греблею. Він утворює ставок. Вирішення пейзажу біля водної поверхні пов'язане з його сприйняттям з протилежного берега. Основним елементом паркової композиції є різноманітні за величиною, структурою і складом групи дерев: одні утворюють самостійні центри паркових картин, інші оформлюють куліси багатопланових перспектив. Доріжки прокладені по рельєфу, огинають ставок і повертаються до місця, де колись була садиба. В ансамбль також входить територія церкви.
Джерела
- Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.