Малий Затишок
Малий Затишок — селище в Україні, в Уманському районі Черкаської області. У селі мешкає 184 особи (станом на 17 жовтня 2009 р.)
| селище Малий Затишок | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Код КОАТУУ: | 7124383203 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1932 р. |
| Населення | 184 (станом на 17 жовтня 2009 р.) |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20384 |
| Телефонний код | +380 4744 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′13″ пн. ш. 30°02′29″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
222 м |
| Місцева влада | |
| Рада | Ладижинська сільська рада |
| Адреса ради | 20384 Черкаська обл., Уманський район, с. Затишок |
| Карта | |
  Малий Затишок | |
 Малий Затишок | |
| |
Історія
До 2016 року селище носило назву Політвідділовець[1], що увійшло до списку «ТОП-10 безглуздого совка у назвах» за версією сайту Українського інституту національної пам'яті.[2]
Село розташоване на південно-західній межі Уманського району. Його територія також, як і с. Затишок, належала до володінь молодшого пана Ліпковського, там ріс ліс, де він мав лісопильню. З будівель було лише 2 хати та 10 землянок, в яких жили робітники. В 1885 р. ліс викорчували, залишивши землянки для поденників.
Після від’їзду пана Ліпковського тут теж було створено радгосп , який на честь перших організацій політвідділів (1932р.) назвали «Політвідділовець».В довоєнний час велася забудова села ,як відділення Рижавського цукрокомбінату. Робітничий колектив складався з приїжджих людей. Всі житлові та виробничі приміщення будувалися з глини та дерева. Водою село забезпечувалося з трьох криниць. Ставка у селі не було і не має.
Основним напрямом виробництва було вирощування насіння цукрового буряка. Паралельно розвивалося тваринництво і зерновиробництво.
Не оминуло село лихоліття Великої Вітчизняної війни. Військовозобов’язані чоловіки були мобілізовані до лав Радянської Армії. На фронтах війни загинуло 11 жителів села. Під час каральної експедиції у 1943р. у Політвідділовці було розстріляно чотирьох місцевих жителів - Матвійчук, Шевченко, Матвій Козка, Миронова – Криворучко.
На могилі Матвійчука і Шевченка встановлений обеліск Слави.
У важкі післявоєнні роки було відновлено господарство. Уже у 1947 р. було досягнуто високих успіхів у вирощуванні сільськогосподарських культур.
За сумлінну працю у сільськогосподарському виробництві жителі Політвідділовця були нагороджені високими урядовими нагородами; керуючий відділенням Федір Іванович Кондратюк - орденом Трудового Червоного Прапора, а орденами Леніна – Ганна Савівна Гресько ,Дарка Зосимівна Бородаченко, Мотря Гаврилівна Варченко,Марія Левківна Мельник.
У 1952р. тут почалося будівництво житлових будинків. У 1960р. побудовано клуб, 1980- дитячий садок, 1989- заселено 6 житлових будинків та введено в дію магазин. У 1990 р. заасфальтовано всі вулиці села.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
- Декомунізація