Малишевське титано-цирконієве родовище

Рудоносні піски родовища приурочені до відкладів сарматського ярусу і полтавської світи.

Відклади полтавської світи в межах родовища широко поширені. Вони залягають горизонтально на відкладах харківського ярусу, які в свою чергу, на окремих ділянках, підстиляються відкладами київського і бучакського ярусів.

Кристалічні породи на родовищі занурені до глибини 80—160 м. Природних виходів вони не утворюють. Складені кристалічні породи в центральній частині родовища осадочно-ефузивним комплексом порід Верховцевської групи магнітних аномалій, який представлений амфіболітами, епідіабазами, хлорит-амфіболовими, кварц-серицитовими і серицит-хлоритовими сланцями, серпентинітовими і кварц-магнетитовими породами. Ці породи утворюють смугу, витягнену в субмеридіальному напрямку, в середині якої розташована центральна частина Самотканського родовища. В східній і західній частині родовища поширені сірі плагіограніти і їхні мігматити. На кристалічних породах залягає товща осадочних відкладів бучакського ярусу потужністю 38 м. Бучакський горизонт перекривається зеленувато-сірими глинами київського ярусу.

Відклади харківського ярусу на родовищі широко розповсюджені і представлені яскраво-зеленими глауконіт-кварцевими пісками. Контакт полтавських відкладів з підстилаючими породами харківського ярусу поступовий.

В полтавських відкладах виділяється три горизонти:

1. Горизонт зеленувато-сірих або жовтувато-сірих тонкозернистих кварцевих пісків з глауконітом. Тут же виділяються окремі лінзи, збагачені важкими мінералами, вміст деяких іноді досягає промислового. Потужність горизонту 5—8 м.

2. Нижче зеленувато-сірих глин залягає горизонт жовтувато-сірих, дрібнозернистих пісків потужністю 15—20 м. В південній частині цього горизонту і на північ від нього приурочений нижній горизонт рудоносних пісків полтавської світи.

3. В покрівлі відкладів полтавської світи залягає горизонт тонкодисперсних кварцевих пісків з строкатим забарвленням. Верхній горизонт пісків полтавської світи складається з тонких переміжних горизонтальних верств. Потужність верхнього горизонту 3—7 м. З цим горизонтом пісків зв'язане основне оруденіння. Вміст концентрату важких мінералів в цих пісках коливається від 10 до 100—150 кг/м³ і становить у середньому по горизонту майже 40 кг/м³.

Серед важких мінералів в відкладах полтавської світи переважають ільменіт (54,43 %). В меншій кількості присутній дистен-силіманіт (15,74 %): рутил+лейкоксен (14,56 %); ставроліт — (6,71 %); циркон — (4,56 %); турмалін.

На всій площі Самот канського родовища на відкладах полтавської світи залягають піски сарматського ярусу. Контакт пісків полтавської світи, які залягають нижче, горизонтальний, різкий. В пісках сарматського ярусу виділяють три горизонти:

1. Нижній — безрудні піски потужністю 4 м.

2. Середній — представлений сильно збагаченими рудними пісками потужністю 4-8 м.

3. Верхній — представлений менш збагаченими пісками потужністю до 8 м.

Вміст концентрату важких мінералів в пісках сарматського ярусу коливається від 10 до 1 600 кг/м³. Найбільш високий вміст концентрату важких мінералів спостерігається в центральних частинах полос.

На відкладах сарматського ярусу в межах водорозділових просторів залягають червоно-бурі глини. Контакт нерівний. Вище червоно-бурих глин залягають суглинки.

Четвертинні відклади представлені палево-жовтими лесовидними і безструктурними жовто-бурими суглинками.

Рудоносні піски Малишевського родовища в різній степені збагачені важкими мінералами. Розподілення мінералів в рудоносній товщі нерівномірне. Особливо високий вміст їх у рудоносних пісках сарматського ярусу, де в центральній частині рудного тіла відмічається витримана по ширині і простяганню зона сильно збагачених пісків, яка вміщає до 500 кг і більше концентрату мінералів на кубічний метр піску. В периферії рудного покладу сарматського ярусу вміст важких мінералів постійно зменшується переходячи в рядові, а потім в некондиційні руди.

Для рудоносних пісків полтавської світи характерно видержаний вміст важких мінералів. Спостерігається видержаний пласт з вмістом 30—50 кг/м³ концентрату важких металів.

Загальні запаси дистен+силіманіт в цих рудах по родовищу на 01.01.1998 р. становлять по категоріях А+В+С1 — 20 923 тис. т, погашено 48,4 тис. т. Загальні запаси промислових кондиційних руд Малишевського родовища на 01.01.1998 р. по категоріях А+В+С1 — 157 541 тис. т. Погашено 2 560 т.

• Корисні копалини Дніпропетровської області

• Паламарчук М. М., Горленко І. О., Яснюк Т. Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. — К.: Рад. школа, 1985. — 135 с.
• Астахов А. С. Экономическая оценка запасов полезных ископаемых. — М.: Недра, 1981. (рос.)
• Вигдергауз Л. И. и др. Строительные материалы Украины, Днепропетровская область. (Минерально-сырьевая база). — К. : Изд-во «Будівельник», 1964.(рос.)
• Григорович М. Б., Немировская М. Г. Минеральное сырье для промышленности строительных материалов и его оценка при геологоразведочных работах. — М. : Изд-во «Недра», 1974.(рос.)
• Сахно С. С., Душенко И. С., Сахно Г. Д. Минерально-сырьевая база строительных материалов Украины. Днепропетровская область. — К. : Изд-во треста «Киевгеология», 1974.(рос.)