Ільменіт

Ільмені́т, або тита́нистий залізня́к — мінерал класу оксидів і гідроксидів, виду оксидів, з групи корунду-ільменіту.

Ільменіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Fe²⁺Ti⁴⁺O₃
Клас мінералу оксиди і гідроксиди
Nickel-Strunz 10 4.CB.05[2]
Dana 8 4.3.5.1
Генезис магматичний, гідротермальний
Ідентифікація
Колір залізо-чорний до чорного
Форма кристалів товстотаблитчастого габітусу {0001}, {1011}
Сингонія Тригональна сингонія[3]
Просторова група кристалографічна група 148d[3]
Спайність відсутня
Злам раковистий до напівраковистого
Твердість 5,5 ± 1
Блиск напівметалевий
Прозорість непрозорий
Колір риси чорний
Густина 4,72 г/см³
Розчинність повільно розчиняється в гарячій соляній кислоті
Інші характеристики
Хімічні властивості стійкий в гіпергенних умовах
Подібні мінерали магнетит, гематит
Магнетизм слабкий
Названо на честь Ільменські гори[2]
Типова місцевість Ільменський заповідник[2]
 Ільменіт у Вікісховищі

Етимологія та історія

Отримав назву від Ільменських гір на Уралі. Цінна руда для отримання титану.

Загальний опис

Оксид титану з істотним вмістом заліза, магнію та марганцю шаруватої будови.

Хімічна формула мінералу непостійна: (Fe, Mg, Mn)TiO3, Fe — 36,8 %, Ti — 31,6 %, O — 31,6. Fe2+ ізоморфно заміщується Mg2+ i Mn2+; відповідно ільменіт може містити до 17 % MgO (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до гейкіліту), і до 14 % MnO (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до пірофаніту). Відомі також домішки Al, Nb, V, Cr, Со, Ni.

Кристалічна структура ільменіту подібна до структури гематиту, який часто присутній в ільменіті у вигляді твердого розчину, або є продуктом його розпаду. При кристалізації збагачених Ti залишкових магматичних розплавів з надлишком FeO и Fe2O3 утворюються титаномагнетити[4].

Різновиди

Розрізняють такі відміни ільменіту:

  • ільменіт залізний (відміна ільменіту, в якому до 1/3 FeTiO3 заміщено на Fe2O3)
  • ільменіт магніїстий (пікроільменіт, ґейкіліт) MgTiO3
  • ільменіт марганцевистий (пірофаніт) MnTiO3
  • ільменіто-магнетит, або титаномагнетит (магнетит з домішкою ільменіту, як продукту розпаду твердого розчину);
  • ільменіт урановий (відміна ільменіту, яка містить до 9,8 % UO3)
  • ільменокорунд (гьогбоміт) Mg(Al, Fe, Ti)4O7
  • лейкоксен

Структура і габітус

Сингонія тригональна, вид симетрії ромбоедричний[5]. Структурна комірка містить Fe2Ti2O6. Просторова група R3. Параметри структурної комірки: a = 5.093, c = 14.06, Z = 6; V = 315.84.

  • Модель кристалічної структури ільменіту
  • Габітус кристалів ільменіту

Звичайно ільменіт представлений вкрапленими зернами неправильної форми або суцільними зернистими масами, рідко сплощеними таблитчастими кристалами з гранями (0001), (1011), (1120), (1010), (0221) та ін., схожими на кристали гематиту; зустрічаються двійники по (1011)[6].

Генезис і родовища

Утворюється у вигляді дрібних кристаликів на початковій стадії магматичної кристалізації як акцесорний мінерал. Відомий як мінерал пневматолітового, пегматитового і гідротермального походження. Ільменіт асоціює з магнетитом, сфеном і рутилом, який інколи утворює в ільменіті мірмекітові виділення. На земній поверхні стійкий і утворює розсипні родовища. Ільменіт — основна титанова руда. Крупні родовища знаходяться на Південному Уралі в Росії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, в рудах Бушвельдського комплексу в ПАР і рудного району Седбері в Канаді, крім того ільменітом збагачений місячний ґрунт.

У межах Українського щита розсипі родовища ільменіту і рутилу були відкриті на початку 1950-их років XX століття. Невдовзі почалася їх експлуатація на Іршанському родовищі і Самотканському. Розпочинається розробка Бирзулівського родовища ільменітів.

  • Мапа світового видобутку ільменіту, 2005 рік
  • Найбільший у світі кар'єр з видобутку ільменіту на родовищі Теллнес, Норвегія

Головні методи збагачення — гравітаційні (на ґвинтових сепараторах, концентраційних столах, шлюзах, у важких суспензіях, струминних та конусних концентраторах) і магнітна сепарація з виділенням І. в колективний концентрат. Доводка концентратів ведеться магнітною і електростатичною сепарацією, гідравліч. або пневматич. концентрацією на столах. З тонкозернистих колективних концентратів і тонковкраплених титано-магнетитових руд І. добувається флотацією з жирнокислотними збирачами.

Сировинний потенціал України оцінюється в 900 млн т ільменіту і рутилу, що відповідає 30 % зафіксованих світових запасів.

Використання

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. mineralienatlas.de
  4. Велика Радянська Енциклопедія[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
  5. Мінералогічна база даних (англ.)
  6. Каталог мінералів (рос.)

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ільменіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Ільменіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Курс мінералогії. У 2 ч. Ч. 2. Опис мінералів / за ред. Є. К. Лазаренка. — Львів : «Вид-во Львівського ун-ту», 1959.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.