Малкачан

Малкачан[2] (в середній та верхній течії — Бебє,[3] Кере) — річка в Магаданській області Російської Федерації, впадає в Малкачанську затоку затоки Шеліхова Охотського моря. Довжина річки з витоком становить 123 км.[4] Площа водозбірного басейну — 1380 км².[4]

Малкачан
59°52′23″ пн. ш. 154°12′58″ сх. д.
Витік
Гирло Охотське море
• координати 59°52′23″ пн. ш. 154°12′58″ сх. д.
Країни:  Росія[1]
Довжина 123 км
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 19100000112119000138486
GeoNames 2123548

Витоки Малкачана лежать на південних схилах колимського хребта Колимського нагір'я. Живлення річки снігове та дощове. У Малкачані та притоках мешкає східносибірський харіус та строкатоногий бабець (Cottus poecilopus). Влітку на нерест заходять мальма, голець Леванідова (Salvelinus levanidovi), кунджа, кета, горбуша, кижуч та нерка. В озерцях та протоках малкачанської дельти часто зустрічається трьохголчата колючка (Gasterosteus aculeatus).

У пониззі річки лежить велика тундрова ділянка, на території якої організовано заказник регіонального значення «Малкачанська тундра».[5]. У недавньому минулому басейн Малкачана — важливе місце кочівлі евенів-оленярів.[6]

Дані водного реєстру

За даними державного водного реєстру Росії відноситься до Анадир-Колимського басейнового округу.

За даними геоінформаційної системи водогосподарського районування території РФ, підготовленої Федеральним агентством водних ресурсів[4]:

  • Код водного об'єкта в державному водному реєстрі — 19100000112119000138486
  • Код за гідрологічною вивченістю (ГВ) — 119013848
  • Номер тому з ГВ — 19
  • Випуск за ГВ — 0

Притоки

Об'єкти перераховані за порядком від гирла до витоку.

  • 11 км: Малий Малкачан[2] (ліва)
  • 50 км: Елген[7] (права)
  • 58 км: Хулагакчан[7] (права)
  • 67 км: Східна Бебє[7] (ліва)
  • 88 км: Березова[3] (ліва)
  • 102 км: Вєтвіста[3] (ліва)
  • 110 км: Орел[3] (права)

Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Аркуш карти K-56-9.
  3. Аркуш карти P-56-139,140.
  4. Державний водний реєстр РФ: Малкачан (у верхів'ї Бебє)
  5. Водно-болотные угодья России. Том 4. Водно-болотные угодья Северо-Востока России. (сост. А. В. Андреев). — М.: Wetlands International, 2001. — 296 с. ISBN 90-5882-986-3
  6. Буйлов А. Л. 1982. Большое кочевье. М. Современник. 430 с. (рос.)
  7. Аркуш карти K-56-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.