Затока Шеліхова

Затока Шеліхова (рос. Залив Шелихова) — затока Охотського моря між узбережжям Азії і основою півострова Камчатка. Назву отримала на честь російського мореплавця Григорія Шеліхова.[1]

Затока Шеліхова

названо на честь Шеліхов Григорій Іванович
59°45′ пн. ш. 158°00′ сх. д.
Частина від Охотське море
Прибережні країни  Росія
Середня глибина 350 м
Вливаються
  • Палана, Аманіна, Анадирка, Воямполка, Іньчегітун, Кахтана, Квачіна, Кінкіль, Кокирто, Лісова, Майнкаптал, Матаваям, Podkagernayad, Пилгаваям, Pyatibratskayad, Рамлевеем, Рекіннікі, Теві, Тогатон, Ургиваям, Шаманка, Елтаваям, Еталона і Pustayad
    • ідентифікатори і посилання
    GeoNames 2121316
    Затока Шеліхова
    Затока Шеліхова (Росія)

    Довжина — 650 км, ширина на вході — 130 км, найбільша ширина — 300 км, глибини до 350 м.[1]

    У північній частині півостровом Тайгонос розділяється на Гіжигінську губу та Пенжинську губу.

    У затоку впадають річки Гіжига, Пенжина, Яма, Воямполка , Малкачан, Кінкіль, Еталона, Ургиваям, Пилгаваям, Рамлевеем, Елтаваям, Матаваям, Лісова, Палана, Кокирто, Майнкаптал, Рекіннікі, Кахтана, Тогатон, Теві.

    Затока багата рибними ресурсами, об'єктами рибальства є оселедець, корюшка, камбала, далекосхідна навага.[1]

    У південній частині затоки Шеліхова знаходиться невеликий архіпелаг Ямські острови.[2]

    Особливості затоки

    Береги в основному дуже міцні та нерівномірні, крім південного сходу. З грудня по травень вода покрита шаром льоду. Припливи неправильні, добові. Висота припливів в затоці Шеліхова досягає висоти 12,9 метрів, що робить їх одними з найвищих у світі. З цієї причини було розглянуто будівництво припливної електростанції в цьому регіоні.[3]

    Див. також

    Примітки
    1. Шелихова залив // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
    2. Аркуш карти O-56-XII м. Пьягина. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1984 р. (рос.)
    3. Lage, Benennung, Details, Wellen
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.