Маляров Борис Анатолійович

1981 року закінчив криворізьку ЗОШ № 15 ім. М. Решетняка. Одружився, проживав та працював у місті Кривий Ріг.

В часі війни мобілізований у липні 2014 року, командир взводу 4-ї роти 2-го танкового батальйону, 17-та окрема танкова бригада. Також займався волонтерством, ініціював відкриття цеху з пошиття військової форми, котра не горить. Брав участь у боях за Волноваху та Маріуполь.

У січні 2015 року в зоні бойових дій переніс інфаркт, після лікування у лікарні Маріуполя був визнаний комісією частково придатним до військової служби, після цього повернувся до частини.

30 червня 2015-го помер у лікарні Кривого Рогу після другого інфаркту.

Похований у місті Кривий Ріг.

Без Бориса лишилися дружина та 4 дітей, двоє з яких на той час неповнолітні.

• 11 серпня 2016 року, — за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»[1]
• 6 травня 2016-го на фасаді Криворізької ЗОШ № 15 ім. М. Решетняка відкрито меморіальні дошки на честь Бориса Малярова та Станіслава Ліщинського.

• Маляров Борис Анатолійович
• Меморіальна дошка на честь Бориса Малярова
• Інформація про роботу відділу
• Збережемо в пам'яті віків подвиг