Малі та середні підприємства

Світ поділяє відбувається за критеріями, які визначає Європейська Комісія — в залежності від показників підприємства

• кількості працівників
• річного балансу
• обороту за рік

До МСП не відносять підприємства, в яких всі власники разом володіють менш ніж як 25% всієї вартості.

Визначення МСП в Україні

Джерело: Господарський кодекс України

Українське законодавство визначає розподіл в п. 3 ст. 55 Господарського кодексу України Суб'єктами малого підприємництва є:

• фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
• юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб'єктами великого підприємництва є юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва."[1]

Малі і середні підприємства є важливим чинником соціальної стабільності в Україні, адже вони забезпечують зайнятість та доходи значного числа громадян. Вони формують відчутну частину доходів місцевих бюджетів. При цьому вони не так залежні від кон'юктури зовнішніх ринків та валютних коливань, а також гнучкі та швидко адаптуються до нових умов.

Визначення звучать по-різному в різних країнах, але в більшості випадків виділення того чи іншого типу підприємства відбувається в залежності від кількості зайнятих. Як правило, вважається, що в МСП повинні бути зайняті менше 500 чоловік, хоча в деяких країнах ця цифра менше — 300 чи 100 чоловік. У деяких країнах умови відрізняються для промислових підприємств і підприємств сфери послуг; у цьому випадку підприємства сфери послуг, як правило, повинні бути менше промислових підприємств. У деяких країнах існує розходження між автономними МСП і тими, котрі пов'язані з великим підприємством чи промисловою групою, чи також МСП виділяють на основі структури управління (наприклад, власник особисто займається всіма справами фірми чи підприємство є сімейним). Зрештою, статистичні визначення МСП часто відрізняються від визначень, розроблених для проведення економічної політики; наприклад, хоча фірма зі штатом 600 чоловік може не відноситися до МСП у статистичних цілях, вона може мати право брати участь у суспільних програмах підтримки МСП. Основною характеристикою МСП є «невелике» у тому розумінні, що підприємство не відноситься до 10 чи 20 відсотків найбільших фірм на ринку чи в галузі промисловості.