Мамаді Сангаре

Мамаді́ Сангаре́ (нар. 4 грудня 1982, Камсар, Гвінея) — український футболіст, гвінеєць за національністю. Грав на позиції захисника. Найбільш відомий виступами за ЦСКА (Київ), за яке провів майже сто матчів у першій лізі. Отримав українське громадянство 2005 року.

Мамаді Сангаре
Особисті дані
Народження 4 грудня 1982(1982-12-04) (39 років)
  Камсар, Гвінея
Зріст 186 см
Вага 82 кг
Прізвисько Мама
Громадянство  Україна
Позиція центральний захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2000
2001–2005
2001
2001
2006
2006–2007
2008
2009
2010
2010
2011
2012
2012
2013		 «Калум Стар»
ЦСКА (Київ)
→  ЦСКА-2 (Київ)
→  «Система-Борекс»
«Грань» (Бузова)
«Ністру» (Атаки)
«Десна» (Чернігів)
«Атирау»
«Таврія»
«Львів»
«Окжетпес»
«Динамо» Хм
«Астана-1964»
«Авангард» Кр		 ? (?)
96 (4)
25 (3)
3 (1)
(ААФУ)
39 (3)
31 (1)
18 (0)
0 (0)
12 (0)
21 (0)
7 (1)
11 (2)
14 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 лютого 2018.

Всього за кар'єру в Україні провів 161 матч і забив 10 голів у Першій лізі та 3 матчі й 1 гол у Другій лізі. В УПЛ не виступав.[1] Також грав у чемпіонатах Казахстану і Молдови.

Кар'єра

Народився в місті Камсар, що розташоване на заході Гвінеї на узбережжі Атлантичного океану. Закінчив ліцей, потім переїхав до столиці Конакрі, де почав кар'єру в клубі АС «Калум Стар», провівши там півроку.

22 січня 2001 року разом з двома іншими гвінейськими футболістами прибув до України на оглядини на запрошення селекціонерів ЦСКА (Київ)[2], але з них тільки Мамаду Сангаре зумів пристосуватися до нових кліматичних умов і залишився в команді.

У чемпіонаті України дебютував 9 квітня 2001 року за ЦСКА-2 (Київ) у виїзній грі Першої ліги проти «Миколаєва». Став другим гвінейським легіонером в історії чемпіонатів України після Алькалі Соума. Наприкінці 2001 року перша команда клубу була перетворена в «Арсенал», а місце дубля у Першій лізі зайняла основна команда. Сангаре Грав у ЦСКА в першій лізі до кінця 2005 року, потім виступав у колективі «Грань» (Бузова) в чемпіонаті України серед аматорів 2006 року.

Влітку 2006 року перейшов до молдовського «Ністру» (Атаки). У сезоні 2006/07 посів з командою 3-є місце в чемпіонаті Молдови, що дозволило наступного сезону виступати в Кубку УЄФА, де провів 2 гри[3]. 2008 рік провів у команді Першої ліги «Десна» (Чернігів), за яку провів в чемпіонаті 31 гру.

У лютому 2009 року був на тренувальних зборах у Туреччині з ПФК «Олександрія»[4], але в березні того ж року підписав контракт з казахським «Атирау»[5].

Допоміг «Атирау» виграти перший в історії клубу Кубок Казахстану 2009 року, за підсумками сезону увійшов до символічної збірної чемпіонату Казахстану за версією газети «Sport&KS» на позиції «правий центральний захисник». Фахівці відзначали хорошу гру головою, чіпкість, надійність і добрий тактичний вишкіл центрального захисника[6].

На початку 2010 року підписав угоду з прем'єрліговою «Таврією» (Сімферополь) на 1 рік[7], але не зумів пробитися до основного складу, провівши 11 матчів у молодіжній першості. Незважваючи на це був у заявці на фінал Кубка України 2010 року, де його «Таврія» обіграла донецький «Металург», проте Мамаді на поле не вийшов.

Влітку 2010 року отримав статус вільного агента[8] певний час був на перегляді у «Севастополі»[9], першу половину сезону 2010/11 провів у першоліговому «Львові», але взимку через фінансові негаразди разом з низкою інших гравців покинув клуб.

У лютому 2011 був на оглядинах у «Кайсарі» з прем'єр-ліги Казахстану[10], але контракт підписав з іншим казахстанським клубом — «Окжетпесом» з Кокшетау.

На почату 2012 року підписав контракт з друголіговим хмельницьким «Динамо»[11], в якому виступав до кінця сезону, після чого став виступати за казахстанський клуб «Астана-1964».

Влітку 2013 року на правах вільного агента підписав контракт з краматорським «Авангардом».

Особисте життя

Познайомився з майбутньою дружиною на 6-ий день після приїзду до України — 28 січня 2001 року в київському кафе. Олена була воротарем гандбольного клубу «Нафкомакадемія» (Ірпінь), що тренувався на базі київського ЦСКА[12]. У 2004 році в них народилася донька Ніколь-Міріам, а 2005 року пара одружилася. У День молоді 26 червня 2005 молодят особисто привітав президент України Віктор Ющенко[13]. У серпні 2013 року одружився вдруге з гвінейкою. При цьому, за словами самого Мамаді, з Оленою офіційно вони не розлучилися.

Цікаві факти
  • Улюблений номер на полі — 44. Під цим номером він грав за «Десну», «Ністру», «Атирау», «Таврії» та «Авангарді»[14].
  • Володіє французькою та російською мовами[15].

Титули та досягнення

Примітки
  1. Статистика виступів гравця. Allplayers.in.ua. Процитовано 12 лютого 2018.
  2. Мамади Сангаре: «У вас хорошая страна, а „Атырау“ — просто супер!» (sport.nur.kz, 27.1.2010)[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  3. Профіль на uefa.com[недоступне посилання з липня 2019]
  4. По традиции — в Турцию (pfcalexandria.com.ua, 13.02.2009) Архівовано 19.04.2009, у Wayback Machine. (рос.)
  5. Сангаре в «Атырау» (sports.kz, 6.03.2009) (рос.)
  6. Мамади — лучший (atyraunews.com, 05.11.2009) Архівовано 27.03.2012, у WebCite (рос.)
  7. Мамади Сангаре подписал контракт с «Таврией» (tavriya.com.ua, 25.02.2010) (рос.)
  8. Таврию покинули двое (football.ua, 21.06.2010) (рос.)
  9. Контрольный матч. ПФК «Севастополь» — «Шахтер» (дубль) 2:0 (ua-football.com, 24.06.2010) (рос.)
  10. Ибраев, Азовский и Челидзе подписали контракты с «Кайсаром» (chempionat.kz, 26.02.2011)[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  11. UA-Футбол. Хмельницьке «Динамо» дозаявило шість футболістів {{{2}}}
  12. Украинско-гвинейская семья черниговского футболиста Сангаре (gorod.cn.ua, 8.8.2008) (рос.)
  13. Брак киевского армейца Мамади Сангарэ благословил президент Украины (dynamomania.com, 7.7.2005) (рос.)
  14. Профіль на worldfootball.net (англ.)
  15. Мамади Сангаре: «Я люблю украинский борщ и солянку» (okzhetpes-fans.3dn.ru, 26.5.2011) (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.