Десна (футбольний клуб)

В 1960 році у зв'язку з масштабним розширенням складу учасників чемпіонату СРСР Чернігів отримав право бути представленим у класі «Б» — на той час другому за силою дивізіоні радянського футболу. У місті було створено команду під назвою «Авангард», яка перебувала у віданні обласної ради однойменного спортивного товариства. На посаду старшого тренера було запрошено колишнього гравця київського «Динамо» Олександра Щанова, а його помічником став інший колишній «динамівець» Анатолій Жиган. Команда комплектувалася переважно вихованцями очолюваної раніше Щановим київської футбольної школи молоді, серед яких були володарі Кубка УРСР серед колективів фізкультури 1959 року у складі коростишівського «Шахтаря». «Авангард» взяв участь у зимовій першості Чернігівської області, в рамках якої 10 лютого 1960 року відбувся перший матч в історії команди проти збірної Ніжина, який чернігівці виграли з рахунком 3:0. Автором першого забитого голу став уродженець Чернігова Юхим Школьников. За підсумками обласної першості «Авангард» став переможцем, а його першим суперником серед команд майстрів під час підготовки до сезону став гомельський «Локомотив», в гостях у якого «Авангард» програв із рахунком 1:2[4][5].

Свій перший офіційний матч «Авангард» зіграв 17 квітня 1960 року у Кіровограді проти «Зірки», поступившись з рахунком 0:3. Наступний матч команда зіграла унічию з київським «Арсеналом» (0:0), після чого програла на своєму полі вінницькому «Локомотиву» з рахунком 0:6. У травні 1960 року Олександра Щанова було відправлено у відставку. Його обов'язки виконував Анатолій Жиган, затверджений на посаді старшого тренера в липні 1960 року. У ході сезону за рекомендацією футболістів, які перейшли до «Авангарду» з коростишевського «Шахтаря», звідти ж до команди було запрошено знаменитого в майбутньому воротаря Віктора Баннікова, якого раніше було відраховано з житомирського «Авангарду» через свою нібито «безперспективність». Свій перший сезон у чемпіонаті СРСР чернігівська команда провела невдало, зайнявши в результаті передостаннє, 16-е місце у 1-й зоні УРСР класу «Б»[6][5]. Сезон 1960 року став першим у складі команди для двох знакових постатей у її історії — легендарного капітана «Десни» 60-х Валерія Кравчинського та Юхима Школьникова, який зробив значний внесок у розвиток чернігівського футболу і як футболіст, і на тренерській ниві[7][8].

Наступного року команда отримала назву «Десна». Головним тренером був призначений Йосип Ліфшиць, у минулому відомий за виступами у київському «Динамо». Склад команди був значно посилений — серед новачків виділялися Анатолій Матюхін, який мав досвід виступів у вищому дивізіоні за єреванське та київське «Динамо», і якому в Чернігові була довірена капітанська пов'язка, нападник Юрій Головей, який став першим у складі «Десни» майстром спорту СРСР, захисник Василь Міщенко, нападники Аркадій Гончаров та Володимир Гікаєв. Перед стартом сезону команда взяла участь в турнірі центральної ради ДСТ «Авангард», де досягла фіналу. У регулярному чемпіонаті «Десна» перебувала у групі лідерів. Особливістю тренерського стилю Ліфшиця були часом вдалі спроби заплутати суперника на початку матчів, випускаючи на поле захисників у футболках із номерами нападників та навпаки. За словами історика чернігівського футболу Віктора Мухи, «„Десна“—61 залишала враження досить сильної, яскравої, проте дещо імпульсивної команди. Як і характер її старшого тренера». Змагання у 1-й зоні УРСР «Десна» завершила на 5-му місці, після чого зустрілася у стикових матчах фіналу УРСР із сімферопольським «Авангардом», який посів таке ж місце у другій зоні. Переможцями протистояння стали кримчани (2:2 та 2:0), і за підсумками сезону «Десна» посіла 10-те місце в українських зонах класу «Б». Враховуючи, що у класі «А» на той час було три представники України, серед усіх українських команд чемпіонату «Десна» стала 13 — результат, що відповідає нинішній Прем'єр-лізі, який чернігівській команді вдалося перевершити лише через 57 років[9][5].

22 жовтня 1961 року на стадіоні імені Юрія Гагаріна у Чернігові відбувся перший в історії «Десни» міжнародний товариський матч. Суперником чернігівців стала шведська команда «Гаммарбю» (Стокгольм), яка під час турне Радянським Союзом також зустрічалася зі складеною з гравців «Зеніту» і «Адміралтійця» збірною Ленінграду та київським «Динамо». У першому таймі на швидкий гол стокгольмця Ларса Нордіна за 15 хвилин відповів найкращий бомбардир «Десни» в сезоні Аркадій Гончаров, і до кінця гри рахунок не змінився. Після завершення сезону Віктора Баннікова, який в окремих матчах демонстрував «гру на межі фантастики», за рекомендацією Йосипа Ліфшиця було запрошено до київського «Динамо». Згодом він двічі визнавався найкращим воротарем СРСР, тричі ставав чемпіоном і стільки ж разів — володарем Кубка Союзу[10].

У 1962 році «Десну» очолив московський фахівець Євген Горянський. Команду поповнили, зокрема, півзахисник челябінського «Локомотиву» Володимир Андрєєв, який раніше пограв у класі «А» за харківський «Авангард», і один з найкращих гравців українських команд класу «Б», нападник кіровоградської «Зірки» Вадим Третьяков. Під керівництвом Горянського «Десна» показувала яскраву та змістовну гру, завершивши перше коло зонального етапу на третьому місці та відставши при цьому від лідера, луганських «Трудових резервів», лише на одне очко. Після закінчення другої половини змагань команда стала 4-ю, після чого у фіналі за 7—17 місця УРСР посіла підсумкове 13-те місце із 39 учасників. Володимир Гікаєв, який став найкращим бомбардиром «Десни» у сезоні, був включений до списку 33 найкращих футболістів українських команд класу «Б»[11][12].

У розпал підготовки до сезону 1963 року Євген Горянський відгукнувся на пропозицію стати начальником новостворених львівських «Карпат», і новим старшим тренером «Десни» став маловідомий київський фахівець Михайло Чирко. Під його керівництвом команда виступила значно гірше, посівши у зональних змаганнях 11-те місце та загалом — 21-те серед 40 команд. Разом з тим, безперечним успіхом стало повернення Юхима Школьникова — якщо у свій перший прихід у 1960 році йому не вдалося закріпитися у команді, то після повернення він ставав найкращим бомбардиром «Десни» протягом п'яти сезонів поспіль. У 1964 році під керівництвом білоруського тренера Вадима Радзішевського команда знову стала 11 в своїй зоні, після чого випередила всіх своїх суперників у фінальному турнірі за 25—30 місця[13].

1965 рік ознаменувався для чернігівської команди найвищим досягненням на всесоюзній арені. Якщо раніше «Десна» в масштабах країни була відома насамперед як команда, яка дала дорогу у великий футбол Віктору Баннікову, то тепер заявила про себе самостійно, пробившись до 1/8 фіналу Кубка СРСР. Перед початком сезону «Десну» очолив Валентин Тугарін, попереднім місцем роботи якого був севастопольський ДОФ. У складі команди відбулися суттєві кадрові зміни. У 34-річному віці завершив кар'єру ключовий захисник та капітан команди Анатолій Матюхін, у 27 років – Володимир Гікаєв (через травми) та Аркадій Гончаров. Натомість «Десна» помітно підсилилася, насамперед, в лінії атаки — Михайло Ховрін з гомельського «Спартака», Валерій Мозгунов із київського «Арсеналу» та Анатолій Рожанський, який повернувся в Чернігів з київського СКА[14].

У розіграші Кубка СРСР 1965 року команда стартувала з зонального етапу, в рамках якого пройшла такі колективи класу «Б», як «Гірник» (Кривий Ріг), «Авангард» (Жовті Води) та «Шахтар» (Олександрія), а в фіналі 1-ї зони УРСР проти київського СКА після нульової нічиєї у першому поєдинку у додатковый грі здобула перемогу з рахунком 2:1. Наступним суперником став ярославльський «Шинник» — команда з другої групи класу «А» (другий за силою дивізіон радянського футболу), у складі якої виділявся переможець Олімпійських ігор та чемпіон Європи, 34-річний Анатолій Масльонкін. В основний час матчу рахунок не було відкрито, а на останніх хвилинах додаткового часу після швидкої контратаки єдиний гол забив нападник «Десни» Валерій Мозгунов[15].

На стадії 1/16 фіналу «Десна» вперше зустрілася в офіційному матчі з представником найвищого дивізіону радянського футболу — бакинським «Нафтовиком». У складі азербайджанської команди на той час виблискувала висхідна зірка радянського футболу Анатолій Банішевський, а наступного сезону бакінці стали бронзовими призерами чемпіонату СРСР. Зі стартових хвилин поєдинку, який відбувся 19 травня 1965 року в Чернігові, гості заволоділи перевагою, однак у складі «Десни» надійно проявили себе воротар Олександр Говоров та оборона на чолі з новим капітаном Валерієм Кравчинським, а наприкінці першого тайму під час стрімкої контратаки чернігівців рахунок відкрив Станіслав Катков. Спроби бакинців переломити хід гри закінчилися невдало, до того ж, ближче до кінця матчу вони залишилися в меншості[16].

У 1/8 фіналу «Десні» протистояв один із лідерів другої групи класу «А», казахський «Кайрат». Всупереч вимогам регламенту, який передбачав проведення матчу на полі команди з нижчої ліги, призначена на 31 травня гра проходила в Алма-Аті. На 13-й хвилині господарі повели у рахунку, а на 21-й — подвоїли перевагу. У свою чергу, нападнику «Десни» Анатолію Рожанському на початку другого тайму вдалося відіграти один м'яч. На 75-й хвилині суддя зарахував спірний гол гравця «Кайрата», забитий, на думку футболістів «Десни», з явного положення поза грою, а за п'ять хвилин алмаатинці довели рахунок до 4:1. Останні хвилини матчу пройшли вже за тотальної переваги чернігівців: на 85-й та 87-й хвилинах знову відзначився Рожанський, оформивши хет-трик, а результатом стала перемога «Кайрата» з рахунком 4:3. Незважаючи на поразку, Валерій Кравчинський згодом називав цю гру найкращою у своїй кар'єрі та за всю історію «Десни»[18][19][20].

Безкомпромісна кубкова боротьба відволікла на себе значну частину сил футболістів, що не кращим чином позначилося на результатах у чемпіонаті. При поставленому завданні посісти місце у першій п'ятірці, в своїй зоні команда фінішувала лише 9-ю, а загалом — 21-ю з 45 українських команд класу «Б». Втім, привертає увагу надзвичайна щільність очок у турнірній таблиці на зональному етапі — від 6-ї позиції «Десну» відокремила лише гірша різниця м'ячів, від 5-го місця — одне очко[21]. У 1965 році нападник «Десни» Юхим Школьников був викликаний в збірну УРСР, яка проводила турне Індією, Бірмою і Таїландом. За результатами товариських матчів Школьников став найкращим бомбардиром команди, забивши 8 м'ячів з 13. Після повернення до СРСР він отримав запрошення перейти до московського «Спартака» від Миколи Старостіна, але вирішив залишитися в «Десні»[22].

Перед стартом сезону 1966 року команда втратила ряд важливих гравців, що багато в чому було обумовлено новим правилом республіканської федерації футболу, згідно з яким у заявці команди могло бути не більше п'яти футболістів віком від 24 років. Особливим випадком став перехід вихованця «Десни» Олександра Говорова до донецького «Шахтаря», де він став основним воротарем. Поповнення склали переважно молоді гравці, серед яких найяскравіше вдалося проявити себе двом вихованцям чернігівського футболу — воротарю Юрію Грузнову, який у попередньому сезоні виграв золоті медалі з дублем київського «Динамо», і нападнику Андрію Процку. Крім того, незважаючи на жорсткий віковий ліміт, Валентин Тугарін наполіг на запрошенні до «Десни» 25-річного майстра спорту СРСР Миколи Ненахова зі СКЧФ — обдарованого «диспетчера», який раніше заявив про себе у краснодарському «Спартаку», з яким він у 1962 році завоював титул чемпіона РРФСР[23].

У регулярному чемпіонаті «Десна» повела боротьбу за лідерство у першій зоні УРСР класу «Б» — переможець отримував право змагатися за вихід до другої групи класу «А». «Десна» впевнено набирала очки, але у заключному матчі першого кола з рахунком 0:4 програла хмельницькому «Динамо», своєму головному конкуренту у боротьбі за перше місце. У другій половині сезону команду очолив новий старший тренер — Сергій Коршунов, відомий своїми виступами за різні московські команди та київське «Динамо». За підсумками зонального етапу «Десна» посіла 2-е місце, випередивши СКЧФ та пропустивши вперед хмельницьке «Динамо». Кульмінацією сезону стало двоматчеве протистояння за 3-е місце у чемпіонаті УРСР серед команд класу «Б» із херсонським «Локомотивом». У першій грі, що проходила в Чернігові за вкрай несприятливих погодних умов, команди обійшлися без забитих голів, а у матчі-відповіді перемогу здобули херсонці (2:0)[24][25].

Сезон 1967 року не виправдав очікувань — незважаючи на завдання підвищитись у класі, команда під керівництвом нового тренера Віктора Жильцова міцно закріпилася у статусі середняка. Керівництво клубу такий стан справ не влаштовував, тому в серпні «Десну» очолив Євген Лемешко, який прийшов із львівських «Карпат» — фахівець значно вищого рівня, який за 11 ігор, що лишалися, помітно покращив результати, але вже після закінчення сезону залишив команду[26].

У 1968 році на посаду старшого тренера «Десни» повернувся Валентин Тугарін. У новому сезоні команда стартувала дуже яскраво, здобувши п'ять перемог у перших шести матчах. Проте перебування на вершині турнірної таблиці призвело до зростання вимог у деяких футболістів, зокрема Анатолій Рожанський запросив трикімнатну квартиру. Не отримавши бажаного, Рожанський і Ненахов пішли з команди, що негайно позначилося на її результатах. Проте боротьба за лідируючі позиції тривала. Зайнявши у своїй зоні 3-е місце, «Десна» взяла участь у фінальному турнірі восьми найкращих українських команд класу «Б», у якому розігрувалися чотири путівки до другої групи класу «А». Здобувши три перемоги, двічі зігравши внічию і зазнавши двох поразок, «Десна» посіла підсумкове 4-е місце і вперше в історії досягла підвищення у класі[27][28].

У дебютному сезоні в другій групі класу «А» «Десна» ледве уникла вильоту, посівши 18-те місце. Проте вже у 1970 році під керівництвом молодого амбітного тренера Олега Базилевича зібрався якісний склад, що поєднував найкращих вихованців чернігівського футболу (Валерій Кравчинський, Андрій Процко, Юрій Грузнов, Костянтин Шульга) та іменитих приїжджих футболістів, таких як колишній воротар московського «Динамо» і «Зеніту» Лев Бєлкін, володар Кубка СРСР у складі львівських «Карпат» Віктор Турпак, колишній гравець донецького «Шахтаря» В'ячеслав Першин та майбутній гравець «Зорі», московського ЦСКА та збірної СРСР Сергій Морозов. Проваливши стартові матчі чемпіонату через велику кількість травмованих футболістів (ймовірно, далися взнаки надмірні навантаження на передсезонних зборах за методикою Анатолія Зеленцова), «Десна» почала швидко прогресувати, показуючи змістовну гру і періодично перебуваючи в групі лідерів. Проте внаслідок низки поразок наприкінці сезону команда опинилася в середині турнірної таблиці, зайнявши в результаті 11-е місце серед 22 колективів[29].

В планах Олега Базилевича було підсилення складу, і в перспективі — боротьба за вихід у створювану тоді Першу всесоюзну лігу. Проте на той час Чернігівську область очолив новий керівник — Микола Уманець. Ознайомившись із даними про фінанси, що виділялися на утримання команди, він наказав негайно її розформувати. За словами очевидців, Базилевич покидав Чернігів зі сльозами на очах. Початі ж їм у «Десні» та розвинені надалі напрацювання стали основою для досягнень його тренерського дуету з Валерієм Лобановським у київському «Динамо»[30][31][32]. З 1972 року замість «Десни» домашні ігри у Чернігові став проводити київський СКА: у 1972 клуб виступав під назвою команда міста Чернігова, а у 1973—1975 – СК «Чернігів».

«Десна» перед стартом сезону 1982, в якому вона завоювала срібні медалі чемпіонату УРСР

У 1976 році «Десна» була відроджена зусиллями Юхима Школьникова, який з чернігівським «Хіміком» виграв чемпіонат УРСР серед колективів фізкультури. Завдяки цій перемозі команда з Чернігова отримала право на участь у Другій лізі чемпіонату СРСР. Новий склад «Десни» формувався Школьниковим насамперед із вихованців чернігівського футболу, п'ятеро з яких уже виступали за команду до її ліквідації. У 1977—1981 роках «Десна», як правило, займала місця в середині турнірної таблиці української зони Другої ліги. Найкращим результатом у цей період стало 8-е місце у 1980 році — більшого тоді не вдалося досягти через відхід посеред сезону трьох провідних футболістів у команди з Першої ліги[33][34].

До сезону 1982 року «Десна» підійшла зі складом, який дозволяв вести боротьбу за найвищі місця. Лідером атак був найкращий бомбардир останніх трьох сезонів Геннадій Горшков. Оборону очолював уродженець Чернігова, який відіграв два сезони у Вищій лізі за дніпропетровське «Дніпро» Віктор Данилевський. Для підсилення воротарської позиції було запрошено колишнього гравця київського «Динамо» Михайла Москаленка, у півзахист — майстра комбінаційної гри Івана Іванченка з першолігового «Прикарпаття». Раніше зарекомендували себе у команді Віктор Рудий, Ігор Теннак, Сергій Сапронов, Святослав Петренко та дебютанти попереднього сезону — Валентин Буглак, Микола Литвин та майбутній захисник світового класу Олег Кузнецов[35][36].

Олег Кузнецов — найтитулованіший вихованець «Десни»

Старт сезону видався посереднім, і протягом кількох місяців зберігалася тенденція, коли команда регулярно набирала очки на своєму полі, але нерідко програвала в гостях. У серпні ж стався ривок, який дозволив включитись у боротьбу за медалі. Протягом 16 днів «Десна» зіграла п'ять виїзних матчів, з яких чотири виграла та один завершила внічию. Далі були перемоги у двох домашніх іграх. У виїзному матчі проти лідера змагань, чернівецької «Буковини», в якому господарям було достатньо нічиєї, щоб достроково оформити чемпіонство, «Десна» виграла з рахунком 2:1. Перед трьома заключними матчами сезону склалася наступна ситуація: у разі досягнення максимального результату команда вигравала б «срібло», за двох перемог і нічиєї — «бронзу», за інших результатів — залишалася без медалей. «Десна» перемогла херсонський «Кристал» та миколаївський «Суднобудівник», після чого 22 жовтня зустрілася у Чернігові з житомирським «Спартаком». Рахунок відкрили чернігівці — після передачі Геннадія Горшкова відзначився Віктор Рудий. Проте невдовзі нападник гостей Володимир Шишков зрівняв рахунок. Результат поєдинку вирішив гол Горшкова, який встановив остаточний рахунок — 2:1 на користь господарів. Зайнявши 2-е місце в українській зоні Другої ліги, «Десна» виграла срібні медалі чемпіонату УРСР[37][38].

Найбільше матчів у сезоні — 45 — зіграв 19-річний вихованець чернігівського футболу Олег Кузнецов. Наступного року він перейшов до київського «Динамо», отримавши запрошення від Валерія Лобановського. Серед майбутніх досягнень футболіста — срібні медалі чемпіонату Європи 1988 року, Кубок кубків 1986 року, титули чемпіона СРСР та Шотландії. У 1988 та 1989 роках журнал France Football включав Кузнецова до числа кандидатів на «Золотий м'яч» найкращому футболісту Європи[39].

Михайло Фоменко очолював «Десну» в 1985—1986 роках

Незабаром після успіху 1982 року внаслідок конфлікту з керівництвом Чернігівського радіоприладного заводу, який у попередньому сезоні взяв на себе фінансування команди, з «Десни» пішов Юхим Школьников. В результаті після 2-го місця 1982 року у сезоні 1983 команда фінішувала 23-ю, й у подальшому аж до 1989 року не піднімалася вище 20-го місця. Не допомагало і запрошення відомих спеціалістів — з літа 1983 до кінця 1984 року посаду старшого тренера «Десни» знову обіймав Євген Горянський, який у проміжку між своїми приходами до Чернігова очолював збірну СРСР, а у 1985—1986 роках команда виступала під керівництвом майбутнього тренера збірної України Михайла Фоменка. Сезон 1989 року «Десна» разом із іншим представником України, «Карпатами», провела в зоні союзних республік Другої ліги, посівши 17-е місце з 22 учасників. Останні два сезони в чемпіонаті СРСР проходили після реорганізації, в результаті якої найкращі команди Другої ліги були переведені в три союзні зони, а решта, в тому числі «Десна», разом із поповненням з колишніх аматорських команд опинилися в менш престижних республіканських зонах. На новому рівні команда під керівництвом Юрія Грузнова опинилася серед середняків, посівши у 1990 році 12-е місце з 19 учасників, і у 1991 році — 13-те з 26[40].

У 1979—1985 роках протягом семи сезонів поспіль найкращим бомбардиром «Десни» ставав Геннадій Горшков, який загалом забив 112 голів у 385 матчах, зайнявши за обома показниками другі місця за всю історію команди[41]. У другій половині 80-х років капітаном «Десни» був колишній півзахисник київського «Динамо» та чемпіон Європи 1976 року у складі молодіжної збірної СРСР Юрій Ковальов[42]. Прийшовши до чернігівської команди у 1988 році, вперше у своїй кар'єрі отримав стабільну ігрову практику воротар Дмитро Тяпушкін, надалі — гравець збірної України та чемпіон Росії 1994 року у складі «Спартака»[43].

Після проголошення незалежності України «Десна» була включена до складу учасників Першої ліги. За підсумками дебютного сезону 1992 року серед 28 команд, розбитих на дві групи, визначалися 16 найсильніших, які разом з 6 аутсайдерами Вищої ліги повинні були сформувати склад Першої ліги на сезон 1992/93. Завдання збереження прописки «деснянці» на чолі з Юрієм Грузновим вирішили за 6 турів до кінця чемпіонату і зрештою посіли 5-е місце із 14 команд групи «А» Першої ліги. Однак уже наступного сезону, що вперше проходив за системою «осінь-весна», команда вела боротьбу за виживання, а в сезоні 1993/94 зайняла останнє, 20-е місце і вилетіла до Другої ліги[44].

Восени 1996 року, через тринадцять з половиною років після свого відходу, «Десну» знову очолив Юхим Школьников. Під його керівництвом у сезоні 1996/97 команда посіла 1-е місце у групі «А» Другої ліги і досягла підвищення у класі, причому на другій половині турнірної дистанції «Десна» стала єдиною професійною командою України, яка набрала понад 90 % можливих очок, не програла жодного матчу і пропустила лише один гол[45]. У першому колі сезону 1997/98 «Десні» вдалося закріпитися в середині турнірної таблиці Першої ліги, завдяки чому підстави побоюватися можливого вильоту були відсутні. Проте до зимової перерви клуб почав відчувати значні фінансові проблеми, що позначилося на мотивації футболістів, яким місяцями не виплачували зарплату. Чемпіонат команда завершила на 15 місці серед 22 учасників. У сезоні 1998/99 ситуація тільки погіршилася — футболісти відмовилися взяти участь в одному з матчів, а на раді ПФЛ «Десна» було названо серед команд, покинутих своїми власниками та місцевою владою напризволяще. У підсумку, завершивши сезон на передостанньому, 19-му місці, команда вкотре втратила право на участь у Першій лізі[46].

У сезоні 1999/00, сама участь у якому «Десни» була під питанням, президентом клубу став чернігівський підприємець Іван Чаус. Склад команди формувався у поспіху і складався в основному з молодих гравців, запрошених з команд чемпіонату області. Результат першої половини сезону вийшов відповідним — передостаннє місце у групі «В» Другої ліги. Однак під час зимової перерви була проведена якісна трансферна робота, команда підсилилася низкою досвідчених футболістів, і в результаті за кількістю набраних очок у другому колі стала другою, а за підсумками сезону — 9-ю з 14 команд[47]. У наступних сезонах команда перебувала в групі лідерів — у 2001 році фінішувала другою, у 2002 — четвертою, у 2003 — третьою[48][49].

У сезоні 2003/04 «Десна» вела боротьбу з дніпродзержинською «Сталлю» за перше місце, яке надавало право на підвищення у класі, проте програла їй у вирішальному поєдинку на фініші змагань і в результаті стала другою, відставши на 1 очко. Після цього матчу президент «Десни» заявив про свої сумніви стосовно чесної гри з боку всіх гравців його команди та анонсував у зв’язку з цим проведення службового розслідування, а через деякий час стверджував, що підозри щодо навмисної здачі супернику матчу деякими футболістами «Десни» підтвердилися[50].

Влітку 2004 року головним тренером «Десни» був призначений Олександр Томах, начальником команди — Юхим Школьников. Новим суперником «Десни» у боротьбі за вихід до Першої ліги став харківський «Геліос». Обігравши у стартовому турі «сіверян» з рахунком 4:1 («покером» відзначився колишній гравець португальської «Бенфіки» та збірної України Сергій Кандауров), харків'яни захопили лідерство у турнірній таблиці та зберегли його до кінця сезону, а «Десна» знову стала другою. У той же час, нападник «сіверян» Олександр Кожем'яченко з 20 голами став найкращим бомбардиром Другої ліги[51].

Матч «Десни» проти «Шахтаря», 13 серпня 2005 року

У наступному сезоні на стадії 1/32 фіналу Кубка України «Десна» в присутності 16 200 глядачів зустрілася у Чернігові з чинним чемпіоном країни, донецьким «Шахтарем». Команди продемонстрували відкритий атакуючий футбол (гості завдали 20 ударів по воротах, господарі — 14), а результатом матчу стала перемога «гірників» з рахунком 5:2. Автором «дублю» у складі «Десни» став Кожем'яченко. В своїй групі Другої ліги чернігівська команда впевнено лідирувала, завершивши сезон на першому місці з 12-очковим відривом від найближчого переслідувача. Рекордним результатом в історії клубу став розгром «Боярки-2006» з рахунком 12:0. Кожем'яченко, відзначившись у воротах суперників 22 рази, у тому числі 3 «покерами», другий сезон поспіль посів 1-е місце у списку найкращих бомбардирів Другої ліги[52][53].

Андрій Ярмоленко

Сезон 2006/07 став першим у професійному футболі для одного з найвідоміших вихованців «Десни», Андрія Ярмоленка. Дебют нападника у Першій лізі відбувся 8 жовтня 2006 року незадовго до його 17-річчя — з'явившись на полі після перерви у виїзному матчі проти сумського «Спартака», Андрій став автором єдиного голу, забивши його ударом в падінні через себе. Вперше у стартовому складі Ярмоленко вийшов 3 листопада в домашній грі проти «Волині». «Десна» на той час переживала ігрову кризу, взявши у п'яти жовтневих матчах лише п'ять очок, і Чаус, незважаючи на незгоду тренера, наполіг на виході малодосвідченого нападника з перших хвилин. У підсумку чернігівці здобули перемогу з рахунком 4:0, а Ярмоленко забив два м'ячі і був визнаний найкращим гравцем матчу. Талановитим футболістом зацікавилися «Динамо» та «Шахтар», однак донеччани мали намір спершу переглянути гравця, водночас керівництво київського клубу діяло оперативніше і відразу після останнього матчу року домовилося з «Десною» про його трансфер. У майбутньому Ярмоленко — футболіст київського «Динамо», дортмундської «Боруссії» та лондонського «Вест Гему», другий бомбардир в історії збірної України та учасник трьох чемпіонатів Європи. Втрата Ярмоленка, а також відхід провідного півзахисника Віталія Гавриша до вищолігового «Металурга» (Донецьк), відчутно позначилися на потенціалі «Десни» у весняній частині сезону, яка в підсумку посіла лише 14-е місце серед 19 команд Першої ліги[54].

У сезоні 2007/08 команда під керівництвом нового тренера Сергія Кучеренка стартувала дуже впевнено, здобувши 3 перемоги у перших трьох матчах. 23 серпня 2007 року новим президентом клубу став голова наглядової ради столичного «Партнер-Банку» Олексій Савченко. Разом з ним у клубі настав період небаченого раніше фінансового благополуччя — у найкоротші терміни було виплачено борги по зарплаті, команда отримала у своє розпорядження сучасний комфортабельний автобус, а провідні футболісти один за одним отримували від президента в подарунок особисті автомобілі. Новий власник озвучив амбітні плани, заявивши, зокрема, про своє бажання вивести «Десну» до Вищої ліги та збудувати у Чернігові стадіон на 50 000 глядачів. У регулярному чемпіонаті команда перебувала в групі лідерів і деякий час очолювала турнірну таблицю, однак у жовтні, коли «сіверянам» протистояли лідери попереднього сезону та команди, що вилетіли з Вищої ліги, «Десна» виступила провально, програвши три домашні матчі поспіль, і на зимову перерва пішла, перебуваючи на 7-му місці. Тим не менш, навесні команда виграла на своєму полі 7 матчів поспіль і претендувала на вихід до елітного дивізіону, зайнявши у підсумку 4-е місце, що на той час стало для неї найкращим результатом в чемпіонаті України[55][56].

Проте сезон 2008/09 «Десна» розпочала вкрай невдало, здобувши в перших 6 матчах лише 3 очки з 18 можливих. Внаслідок таких результатів Кучеренко подав у відставку, а на посаду головного тренера команди було запрошено Олександра Рябоконя. Новий наставник був відомий завдяки роботі з «Борисфеном», який під його керівництвом вийшов у Вищу лігу, посівши там у своєму дебютному сезоні 7-е місце, та мінським «Динамо», з яким він виграв срібні медалі чемпіонату Білорусі[57]. 23 жовтня 2008 року під час прес-конференції Олексій Савченко зробив скандальну заяву про причини успіху в попередньому сезоні та невдалих результатів — у новому:

Грала не «Десна», а грали мої «бабки» та мої амбіції … гра у мене коштувала від 5 до 15 тисяч доларів. Я по прізвищам можу назвати суддів, які отримали від нас гроші, і по прізвищам можу назвати людей, котрі давали гроші. Когда я перестав давати гроші, ми маємо той результат спортивний, який заслужили ці футболісти[58].

Андрій Федоренко — основний воротар «Десни» в сезоні 2008/09[59]

Після цієї заяви результати команди одразу значно покращилися — було виграно 5 матчів поспіль і до кінця року набрано 16 очок з 18 можливих, завдяки чому до зимової перерви «Десна» перемістилася з 16-го місця на 7-е[60][61]. Тим часом Федерація футболу України за результатами засідання свого виконавчого комітету ухвалила рішення тимчасово усунути від футбольної діяльності фігурантів справи, зокрема Савченка та п'ятьох суддів, і передати матеріали розслідування комісії чесної гри до прокуратури Чернігівської області[62][63]. У свою чергу Савченко заявив про те, що у зв'язку з рішенням Федерації футболу він відходить від футболу і дарує клуб у власність міській владі Чернігова. Проте місто подарунок приймати не поспішало, хоч і не стало відмовлятися від нього[64][65].

В лютому 2009 року новим президентом «Десни» став рівненський бізнесмен Валерій Коротков, через 3 місяці — аграрій Олександр Поворознюк з Кіровоградської області. Поворознюк через якийсь час домовився з «Партнер-Банком» Савченка про спільне фінансування «Десни», проте незабаром самоусунувся від управління клубом та його підтримки. Перед поновленням регулярного чемпіонату новому тренеру «Десни» Михайлу Дунцю вдалося підсилити команду яскравими виконавцями, які надалі перейшли до клубів Вищої ліги. Команда показувала якісний футбол, але стабільному результату перешкоджала відсутність належного фінансування — першу повноцінну зарплату у 2009 році футболісти отримали лише на початку літа після повернення до клубу Партнер-Банку. За підсумками сезону 2008/09 «Десна» посіла 7-е місце[66]. У літнє міжсезоння на посаду головного тренера повернувся Рябоконь. Незважаючи на значні фінансові проблеми клубу, його команді вдалося досягти прийнятного результату, фінішувавши на 8-му місці, проте після завершення сезону Федерація футболу України відмовила «Десні» в атестації для подальшої участі у Першій лізі[67].

Однак завдяки зусиллям міської влади та нових власників клубу «Десну» вдалося врятувати[68]. Фінансувати клуб стали бізнесмени зі сфери лікеро-горілчаної промисловості Олексій Чеботарьов і Юрій Тимошок[69]. Було створено юридично нову організацію «Спортивно-футбольний клуб „Десна“», яка зберегла правонаступництво історії клубу та згодом виплатила борги його попередніх власників[70]. Клуб був заявлений до Другої ліги, а склад команди формувався з нуля за лічені дні до початку чемпіонату. У першому офіційному матчі було заявлено лише 14 осіб, серед яких був тільки один футболіст «Десни» попереднього сезону. Протягом чемпіонату команда повернула низку гравців, у тому числі найкращого бомбардира в своїй історії Олександра Кожем'яченка, і навіть боролася за повернення до Першої ліги, проте на фінішній прямій стався спад, і за підсумками сезону «Десна» посіла 5-е місце у групі «А»[68][71].

Вадим Мельник був лідером і капітаном «Десни» протягом 6 сезонів — з 2012 по 2018. Будучи номінально центральним захисником, при необхідності міг зіграти і в нападі, а в одному з матчів після вилучення воротаря успішно відстояв ворота «сіверян»[72]

У лютому 2012 року на посаду головного тренера «Десни» повернувся Олександр Рябоконь. За підсумками сезону 2011/12 «Десна» посіла 2-е місце у своїй групі і отримала право право зіграти у першому матчі двоетапного плей-оф за вихід до Першої ліги з краматорським «Авангардом», однак програла цей матч з рахунком 0:1[73].

В сезоні 2012/13 капітаном «Десни» став 32-річний Вадим Мельник, який раніше грав під керівництвом Рябоконя у «Борисфені» та ставав бронзовим призером чемпіонату України у складі донецького «Металурга»[74][75]. Був підписаний контракт із 21-річним фланговим півзахисником Єгором Картушовим — талановитим вихованцем донецького «Шахтаря», який у 15-річному віці входив у сферу інтересів «Барселони», у 18 років проходив збори з основною командою «гірників» під керівництвом Мірчі Луческу і надалі виступав у командах Прем'єр-ліги, однак через проблеми зі здоров'ям більше року перебував без футболу[76][77][78]. «Десна» впевнено посіла 1-е місце в групі «А» Другої ліги і отримала право виступати в Першій лізі, програвши лише один матч і випередивши тернопільську «Ниву», що фінішувала другою, на 12 очок. Фіналом сезону стало двоматчеве протистояння за титул чемпіона Другої ліги з «УкрАгроКомом», що посів 1-е місце у групі «Б». Здобувши перемогу в Чернігові з рахунком 2:0 і програвши в гостях з рахунком 1:3, завдяки голу на виїзді «Десна» виграла золоті медалі та звання абсолютного чемпіона Другої ліги[79].

Команда виявилася не чужою на новому рівні, фінішувавши у Першій лізі за підсумками сезону 2013/14 на 5-му місці — вище за будь-якого з новачків[80]. У Кубку України на стадії 1/8 фіналу «Десна» зустрілася на своєму полі із представником Прем'єр-ліги, запорізьким «Металургом». «Сіверяни» мали безліч можливостей для взяття воріт — згідно з коментарем оглядача, «здається, стільки 100-відсоткових моментів „Десна“ не створила за всі матчі першого кола у чемпіонаті», проте основний та додатковий час поєдинку завершився внічию — 1:1. У серії пенальті чернігівці здобули перемогу з рахунком 5:4 і вперше в історії вийшли до 1/4 фіналу Кубка України[81]. У чвертьфіналі «Десна» програла «Шахтарю» з рахунком 0:2[82].

Єгор Картушов

Сильними сторонами тодішньої «Десни» були надійна оборона та швидкі контратаки за участю швидкісних флангових гравців[83][84]. Головною «зіркою» команди та одним з найкращих футболістів ліги був Єгор Картушов[83][85]. У заключній частині сезону 2014/15, в якому «Десна» вдруге поспіль посіла 5-е місце, він набрав «фантастичну» форму, протягом 6 матчів не йдучи з поля без забитого м'яча чи асиста[86][85]. У другому півріччі Картушов став найрезультативнішим серед усіх футболістів ліги, а за підсумками сезону з 7 голами та 13 гольовими передачами посів 1-е місце у списку найкращих асистентів та 2-е — в рейтингу найкращих гравців за системою «гол + пас»[87][88].

Влітку 2015 року команда втратила низку гравців основи, до того ж на тривалий час травмувався Картушов, що негативно позначилося на результаті — після перебування в першій «п'ятірці» за підсумками попередніх сезонів перед зимовою перервою чемпіонату 2015/16 «Десна» займала лише 11-е місце[89]. Проте під час зимових зборів керівництвом «Десни» було оголошено про значне збільшення фінансування команди та намір у наступному сезоні вести боротьбу за вихід до Прем'єр-ліги. З лідерами — Картушовим та Євгенієм Чепурненком, були підписані нові контракти на покращених умовах, а у трансферній роботі клуб став орієнтуватися на гравців, рівень яких відповідав новим цілям[90][91][92]. Найкращим придбанням стало запрошення Дениса Фаворова — універсального футболіста, здатного зіграти на позиціях опорного півзахисника та правого захисника, який незабаром став одним із лідерів «Десни». Серед нових гравців у команді також закріпилися грузинський опорник Лука Коберідзе, центральний захисник Максим Максименко, вінгер Максим Банасевич та лівий захисник Олександр Чорноморець. Після перерви команда виступила значно краще, обігравши, зокрема, одного з лідерів — «Черкаський Дніпро» з рахунком 3:1, і посіла підсумкове 8-е місце[93].

Запрошення Олександра Філіппова — головний трансферний успіх «Десни» у «срібному» сезоні 2016/17[94][95]

У сезоні 2016/17 перед «Десною» було поставлено завдання вийти до Прем'єр-ліги — згідно з регламентом змагань, право на підвищення у класі отримували команди, які посіли перше та друге місця[96][97]. Під це завдання розпочато реконструкцію стадіону, у зв'язку з чим домашні матчі «Десни» проходили у Києві та Харкові. Команда отримала якісне підсилення — нападник Олександр Філіппов, прихід якого вирішив давню проблему відсутності забивного форварда, добре знайомий Рябоконю переможець Першої ліги у складі «Зірки» Андрій Мостовий, крайній півзахисник Олександр Волков із прем'єрлігового «Олімпіка», досвідчений воротар Костянтин Махновський та вихованець київського «Динамо», центральний захисник Антон Братков. Конкурентами «Десни» у боротьбі за вихід до УПЛ стали маріупольський «Іллічівець» та рівненський «Верес». Матч першого кола з «азовцями», які очолювали турнірну таблицю, видався особливо яскравим — програючи після першого тайму з рахунком 0:1, ближче до завершення зустрічі «сіверянам» вдалося переломити хід протистояння та здобути перемогу, забивши 3 голи протягом 4 хвилин. Першу половину сезону «Десна» завершила на 3 місці[98][94]. У складі команди виділялися Олександр Філіппов — один з найкращих бомбардирів ліги, капітан Вадим Мельник і Денис Фаворов, який остаточно знайшов себе в ролі правого захисника[94][95].

За оцінкою спортивного експерта Артура Валерка, під час зимової перерви клуб провів «ідеальну точкову селекцію», запросивши технічних футболістів, які мають посприяти переходу «Десни» на більш атакуючий стиль гри — лідерів першолігових команд Левана Арвеладзе та Іллю Коваленка, і колишнього нападника «Динамо» та «Металіста» Володимира Лисенка[99][100]. Почавши весняну частину сезону з 6-очковим відставанням від «Вереса», що йшов на другому місці, «Десна» за три тури випередила його, зокрема обігравши рівнян у гостях з рахунком 2:0[101][102]. За всю весну чернігівська команда не програла жодного матчу, а в передостанньому турі забезпечила собі срібні медалі Першої ліги, отримавши згідно з регламентом право на участь у Прем'єр-лізі[103][104]. За підсумками сезону ПФЛ визнала Олександра Рябоконя найкращим тренером ліги[105].

Тим не менш, вихід клубу до Прем'єр-ліги не відбувся, оскільки Федерація футболу України відмовилася надати «Десні» атестат для участі в елітному дивізіоні, і в УПЛ було переведено «Верес», який посів 3-е місце[106][107]. Серед причин такого рішення представниками ФФУ називалися непрозоре фінансування клубу та наявність проблем із дотриманням усіх п'яти критеріїв атестації[108][107]. У ЗМІ, однак, висловлювалося припущення, що справжньою причиною рішення ФФУ стала особа президента «Десни» Олексія Чеботарьова, який був оголошений у розшук в рамках кримінального провадження стосовно злочинів часів Євромайдану та з 2014 року перебуває за межами України[109]. Недопуск «Десни» в УПЛ спровокував гучний скандал в українському футболі[110][111]. Керівництво клубу у зв'язку з цим заявило, що «спортивний принцип забутий і переможець визначається не на футбольних полях, а в кабінетах», а отже «ми бачимо сенсу в подальшому фінансуванні клубу»[112]. Позицію «Десни» підтримав президент київського «Динамо» Ігор Суркіс, назвавши те, що відбувалося «маячнею і ганьбою нашої Федерації»[113]. У свою чергу делегати клубів Першої ліги на конференції ПФЛ проголосували проти виключення з неї вже прийнятого до Прем'єр-ліги «Вереса», що, втім, було лише формою протесту проти порушення спортивного принципу і не могло мати жодних реальних наслідків[114][115].

Захисник «Десни» Денис Фаворов у сезоні 2017/18 з 15 голами став найкращим бомбардиром команди та був визнаний найкращим футболістом Першої ліги[116]

Перед початком нового сезону керівництвом клубу було прийнято рішення не лише зберегти фінансування, а й збільшити його[117][118]. Незважаючи на недопуск в УПЛ та завершення дії контрактів у ряду футболістів, «Десні» вдалося зберегти всіх ключових гравців[119][117]. Чеботарьов, не припинивши фінансування клубу, передав повноваження президента депутату Київської міської ради Володимиру Левіну[109][120]. Ціллю на сезон було знову підвищення у класі. В літній відрізок чемпіонату команді бракувало стабільності — за п'яти перемог і однієї нічиєї «Десна» програла три матчі, зокрема безпосереднім конкурентам — «Полтаві» та «Арсеналу-Київ». У вересні результати покращали — чотири перемоги поспіль та нічия. 7 жовтня 2017 року «Десна» встановила власний першоліговий рекорд, обігравши в гостях «Миколаїв» з рахунком 8:1, причому автором 4 голів із 8 став правий захисник Денис Фаворов[121][122]. Всього на той момент у його активі було 9 голів та 4 гольові передачі у 15 матчах Першої ліги. В своїй команді Денис був найрезультативнішим гравцем, у лізі — другим у списку найкращих бомбардирів та найкращих гравців за системою «гол + пас»[123]. Однак у наступній грі Фаворов у боротьбі з футболістом команди суперника отримав струс мозку[124][125] і до кінця року на поле вже не виходив. На початку другого кола «Десна» програла три матчі поспіль і після тривалого перебування на 3 місці, яке надавало право на участь у плей-оф за місце у Прем'єр-лізі, опинилася на 6 позиції. Перемога в останньому турі 2017 року над «Колосом» дещо виправила ситуацію, проте на зимову перерву команда пішла на 5 місці, відстаючи від лідера на 15 очок та від 3-го місця – на п'ять[126][127]. Водночас у Кубку України «Десна» повторила свій найкращий результат в історії, досягнувши 1/4 фіналу, де програла київському «Динамо» з рахунком 0:2[128][129]. За підсумками 2017 року Олександра Рябоконя було визнано найкращим тренером Першої ліги за версією Всеукраїнського об'єднання тренерів[130].

Під час зимової перерви склад команди значно оновився. Найбільш статусним новачком «Десни» став молодший брат Дениса Фаворова Артем — найкращий футболіст та бомбардир Першої ліги у сезоні 2015/16. Навесні команда стартувала з трьох перемог поспіль, проте вже наступний матч, у якому «Десні» протистояв лідируючий у турнірі «Арсенал-Київ», завершився втратою очок — виграючи по ходу поєдинку з різницею у 2 м'ячі, чернігівці пропустили 3 голи, а результатом стала нічия з рахунком 3:3. Наступний матч «Десна» програла перебуваючому на останньому місці «Черкаському Дніпру», внаслідок чого відстань до «Інгульця», що йшов третім, збільшилася до 7 очок. Однак до кінця регулярного чемпіонату «Десна» виграла всі 7 матчів, що залишилися, із загальним рахунком 23:3 і посіла 3-е місце, набравши на 4 очки менше «Арсеналу-Київ», який фінішував першим. Найбільш ефективним гравцем ліги у весняній частині сезону став атакуючий півзахисник «Десни» Артем Фаворов — протягом 8 матчів поспіль він не йшов з поля без забитого м'яча або гольової передачі, а загалом здійснив 13 результативних дій (7 голів та 6 асистів) у 12 матчах[131][132]. У свою чергу, старший брат Артема, Денис, став найкращим бомбардиром команди і був визнаний ПФЛ найкращим футболістом сезону[116]. В плей-оф за участь у Прем'єр-лізі суперником «Десни» стала 10-та команда елітного дивізіону, кропивницька «Зірка». Перша зустріч, що відбулася на виїзді, завершилася внічию — по ходу матчу «Десна» вигравала завдяки голу Олександра Волкова, проте супернику вдалося зрівняти рахунок внаслідок невдалих дій Фаворова-старшого, який у спробі заблокувати удар відправив м'яч у свої ворота[133][134]. У матчі-відповіді в присутності майже 11 000 глядачів «Десна» переконливо оформила вихід у Прем'єр-лігу, здобувши перемогу з рахунком 4:0. Забитими м'ячами у воротах суперника відзначилися Денис Фаворов, Арвеладзе (двічі) та Волков[135][136].

Перед стартом першого сезону у вищому дивізіоні українського футболу команду підсилили футболісти зі значним досвідом виступів в УПЛ — один із найкращих воротарів ліги Євген Паст, 33-річний центральний захисник Андрій Гітченко, який раніше вже виступав за «Десну» у 2010 році, та нападник київського «Динамо» Дмитро Хльобас[137][138][118]. Дебют «Десни» в українській Прем'єр-лізі відбувся на домашньому стадіоні у матчі проти чинного чемпіона, донецького «Шахтаря»[139]. За рахунку 0:0 суддя не зарахував гол нового капітана «Десни» Дениса Фаворова через положення поза грою, на думку екс-арбітра ФІФА Мирослава Ступара — безпідставно, а результатом матчу стала перемога «Шахтаря» з рахунком 2:0[140]. У другому турі «Десна» здобула першу перемогу в елітному дивізіоні, розгромивши на виїзді «Маріуполь» з рахунком 4:1. По «дублю» у ворота господарів оформили Дмитро Хльобас та Олександр Філіппов[141][142]. Відмінною особливістю «Десни» на тлі більшості інших команд УПЛ було прагнення демонструвати змістовну та конструктивну гру – швидкий комбінаційний футбол через короткі передачі. Подібного стилю дотримувався «Шахтар», однак у порівнянні з ним у чернігівської команди був відсутній вибір виконавців відповідного класу, що часто призводило до невдалих результатів, тому Рябоконь згодом був вимушений повернутися до більш звичної контратакувальної стилістики[143][144][145]. У першій частині сезону «Десна» закріпилася в середині турнірної таблиці та на зимову перерву пішла на 6-му місці[146].

Зимова трансферна кампанія виявилася невдалою — ставку було зроблено на досвідчених футболістів, але реального підсилення команда майже не отримала. У перших чотирьох турах 2019 року визначалися підсумки першого етапу змагань, після якого 12 команд в залежності від місця поділялися на дві рівні групи. Програвши вирішальний матч «Львову», «Десна» опинилася у нижній «шістці». Оскільки виліт команді не загрожував, футболісти втратили мотивацію і в результаті програли боротьбу в тому числі і за «Кубок престижу», який присуджувався найкращій команді другої «шістки», зайнявши у своєму дебютному сезоні в Прем'єр-лізі 8-е місце[147].

Олександр Рябоконь — багаторічний тренер «Десни», який привів її до найкращих результатів у історії[148]

Виступ «Десни» в сезоні 2019/20 став сенсацією в українському футболі – команді вдалося нав'язати київському «Динамо» боротьбу за друге місце чемпіонату України, що надавало право на участь у кваліфікації Ліги чемпіонів[149][150][151][152]. У міжсезоння «Десна» отримала якісне підсилення — погравший у складі «Динамо» крайній півзахисник Владислав Калітвінцев, вінгер Орест Кузик і орендований у «Шахтаря» правий захисник Юхим Конопля, який напередодні став чемпіоном світу у складі збірної України (U-20)[118][153][154]. У регулярному чемпіонаті впевнено лідирував «Шахтар», а за срібні медалі розгорнулася боротьба між «Динамо», «Десною» та «Зорею»[149][150]. Розгромивши у 5-му турі бронзового призера попереднього сезону «Олександрію» з рахунком 3:0, «Десна» піднялась на другий рядок турнірної таблиці[155]. 15 вересня 2019 року у Києві на стадіоні «Олімпійський» відбувся поєдинок 7 туру проти «Динамо». Чернігівці активно розпочали матч і на 40-й хвилині відкрили рахунок – після передачі Картушова відзначився Калітвінцев. На 49-й хвилині гол у ворота «Десни» забив Бєсєдін, проте вже через 7 хвилин Калітвінцев перехопив м'яч на правому фланзі атаки і зробив передачу на Філіппова, який ударом п'ятою влучив у ворота «Динамо», встановивши остаточний рахунок — 2:1 на користь «Десни»[156][157]. Друге місце чернігівська команда утримувала 6 турів поспіль аж до програшу з рахунком 1:2 «Зорі», а перед зимовою перервою перебувала на 4-му місці[158][159]. Успіх команді забезпечувала надійна оборона (за кількістю пропущених голів краще за «Десну» був лише «Шахтар») і найефективніші в лізі контратаки[160]. Одним із головних відкриттів сезону став нападник «Десни» Олександр Філіппов — до кінця року він забив 9 голів у чемпіонаті та 2 — у Кубку, будучи одним з головних претендентів на звання найкращого бомбардира УПЛ[161][162][163]. За підсумками 2019 року Всеукраїнське об'єднання тренерів за роботу з «Десною» визнало Олександра Рябоконя найкращим тренером Прем'єр-ліги[164].

Взимку склад команди поповнив ряд статусних футболістів — атакуючий півзахисник «Шахтаря» Андрій Тотовицький, вінгер «Карпат» Олексій Гуцуляк, трансферна вартість за перехід якого склала 300 тис. євро, колишній нападник збірної України Пилип Будківський із «Зорі» та центральний захисник норвезького «Ліллестрьому» та збірної Естонії Йоонас Тамм[165][166]. Разом з тим півзахисник «Десни» Артем Фаворов за 470 тис. євро перейшов до угорської «Академії Пушкаша»[165][167]. Маючи у своєму складі таких гравців, як Філіппов, Тотовицький, Калітвінцев, Гуцуляк, Картушов, Хльобас, Кузик і Будківський, «Десна» мала одну з найсильніших в лізі, «фантастичну» групу атаки[148]. На старті другої частини сезону команда мінімально програла «Шахтарю», після чого здобула 3 перемоги поспіль, у тому числі і над безпосереднім конкурентом — «Зорею», причому «сіверяни» забили єдиний м'яч, перебуваючи в меншості[168][152]. 12 березня на стадії 1/4 фіналу Кубка України «Десна» зустрілася з «Ворсклою», програвши з рахунком 0:1[169]. Наступний матч чемпіонату з київським «Динамо», який проходив уже в рамках другого етапу, завершився внічию — у складі «Десни» в четвертій грі поспіль голом відзначився Філіппов. Ця гра стала останньою перед тривалою паузою в чемпіонаті, яка була пов'язана з пандемією COVID-19 та зайняла два з половиною місяці[170].

Регулярний чемпіонат поновився 30 травня. Стиль гри «сіверян» на фініші сезону помітно еволюціонував — «Десна» стала найяскравішою командою Прем'єр-ліги, майже кожен матч якої — «гольова феєрія, хоч і не обов'язково з позитивним результатом»[160]. З рахунком 2:0 було обіграно «Колос», потім відбулися поразка від «Шахтаря» (2:3), виїзний розгром «Олександрії» (5:1) і програш «Зорі» (1:2). 28 червня 2020 року в Чернігові з рахунком 3:2 було здобуто перемогу над «Динамо» — пропустивши на 3-й хвилині гол від Циганкова, «сіверяни» спершу зрівняли рахунок зусиллями Картушова, а потім вийшли вперед завдяки автоголу Каргбо. На 86-й хвилині Циганков оформив «дубль», а результат поєдинку вирішив гол «деснянця» Гітченка на 90+1 хвилині[171][172][173]. Обігравши в наступному матчі з рахунком 5:1 «Колос», «Десна» обійшла в турнірній таблиці обох своїх конкурентів і за 3 тури до завершення чемпіонату розташувалася на 2 місці[171][150][174]. Однак після поразки від «Шахтаря» з рахунком 2:4 у першому з трьох матчів, що залишилися, чернігівська команда знову опинилася на 4 місці[175][176]. У передостанньому турі «Десна» зустрілася з «Олександрією», яку обіграла у всіх трьох попередніх матчах сезону із загальним рахунком 10:1[150]. На 9-й хвилині рахунок відкрив захисник «сіверян» Йоонас Тамм, проте надалі «Десна» пропустила 3 ​​голи та програла з рахунком 1:3. Внаслідок цієї поразки перед останнім туром команда втратила шанси на «срібло», проте продовжувала боротьбу за бронзові медалі, для отримання яких потрібно було перемогти «Зорю»[177][178]. Для самої «Зорі» розклад був наступний: для потрапляння у «трійку» їм було достатньо не програти «Десні», а у разі перемоги над чернігівцями та програшу у паралельному матчі «Динамо» «Колосу» луганчани посіли б друге місце[179].

«Десна» в сезоні 2019/20 — найкращому в історії клубу

У вирішальному протистоянні із «Зорею» рахунок на 20-й хвилині відкрив нападник «Десни» Будківський, а на початку другого тайму Хомченовський відновив рівновагу[180]. Тим часом «Динамо» програвало (і в результаті програло) «Колосу», однак «Зоря» не ризикувала і сконцентрувалася на обороні та утриманні рахунку, оскільки у разі поразки опинилася б на 4 місці і залишалася без прямої путівки до групового турніру Ліги Європи. Під кінець матчу Олександр Рябоконь кинув усі сили для досягнення переможного результату, застосувавши схему «дубль-ве» з п'ятьома нападниками, однак до фінального свистка рахунок не змінився[151][181][182]. «Десна» посіла 4-е місце в Прем'єр-лізі, набравши на 3 очки менше за «Динамо», яке фінішувало другим, що стало найкращим результатом в історії клубу і надало йому право на участь у 3-му кваліфікаційному раунді Ліги Європи[148][183]. Олександр Філіппов із 16 голами посів друге місце в списку найкращих бомбардирів ліги, а Єгор Картушов із 8 гольовими передачами став другим серед найкращих асистентів[148][184]. Сайт SportArena за підсумками сезону включив до символічної збірної 33 найкращих гравців сезону в УПЛ п'ятьох футболістів «Десни» — під № 1 воротаря Євгена Паста, захисників Дениса Фаворова та Андрія Гітченка, нападника Олександра Філіппова, під № 3 — захисника Максима Імерекова[162].

Перед початком сезону 2020/21 стало відомо, що капітан «Десни» Денис Фаворов у статусі вільного агента підписав дворічний контракт із «Зорею»[185]. За словами гравця, він мав намір продовжити кар'єру в Чернігові, але керівництво клубу відмовилося продовжувати з ним контракт: «мене просто виставили та показали на двері, культурно»[186][187]. 22 вересня 2020 року, вже після старту чемпіонату, Олександр Філіппов за рекордні в історії «Десни» 1 млн 80 тис. євро перейшов до бельгійського «Сінт-Трейдена»[188][189][190]. За даними ЗМІ, інтерес до одного з найкращих бомбардирів чемпіонату України також виявляли київське «Динамо», португальський «Ріу Аве», іспанський «Леганес»[191][192], турецький «Сівасспор» та клуби з Італії[193][189]. Натомість для підсилення атаки у «Шахтаря» був орендований талановитий 19-річний вінгер Михайло Мудрик, відомий своїм неординарним дриблінгом та яскравими фінтами[194][195][196].

Чемпіонат «Десна» розпочала з вольової перемоги над «Зорею» — на гол наприкінці першого тайму від екс-чернігівця Фаворова «сіверяни» у другій половині гри відповіли тричі[197]. У наступному матчі була зафіксована нульова нічия з «Динамо»[198]. 24 вересня 2020 року в рамках 3-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи відбувся дебютний матч «Десни» у єврокубках. Суперником став «Вольфсбург» — 7-а команда німецької Бундесліги. Внаслідок нових правил, обумовлених карантинними заходами, протистояння складалося лише з одного поєдинку, який проходив за порожніх трибун стадіону «AOK», запасної арени німецького клубу[199]. На 15-й хвилині після розіграшу кутового рахунок відкрив капітан господарів Жозуа Гілавогі. Після перерви «сіверяни» на деякий час заволоділи перевагою, маючи можливості для взяття воріт, проте на 59-й хвилині опинилися в меншості через видалення Тамма, який отримав дві жовті картки протягом 3 хвилин. Вже у доданий час нападник «Вольфсбурга» Даніель Гінчек забив другий м'яч, завершивши швидку атаку своєї команди[200][201]. 4 жовтня «Десна» зустрілася у Чернігові з «Шахтарем». Рахунок на 4-й хвилині відкрив півзахисник «гірників» Коваленко, однак невдовзі «сіверяни» не лише зрівняли рахунок, а й вийшли вперед — спочатку Гуцуляк, обігравши двох суперників, асистував Мостовому, а потім той же Гуцуляк обвів уже чотирьох гравців «Шахтаря» та віддав гольову передачу на Тотовицького. Звести гру до нічиєї «гірникам» вдалося лише під завісу поєдинку завдяки голу Дентіньйо[202]. Того ж дня 21-річний захисник Юхим Конопля став першим футболістом «Десни», який отримав виклик до збірної України[203][204]. До кінця року Юхим зіграв за національну команду 3 матчі — товариські зустрічі з Францією та Польщею, і поєдинок Ліги націй проти Німеччини[205][206]. До зимової перерви «Десна» знаходилася на 3-му місці, випереджаючи «Зорю» на 3 очки[207][208]. Денис Фаворов, який захищав кольори «Десни» в сезоні 2019/20, був визнаний найкращим футболістом України 2020 року за версією сайту газети «Український футбол», воротар чернігівської команди Євген Паст — найкращим воротарем України 2020 року за версією газети «Молодь України»[209].

У другій частині сезону у складі «Десни» виблискував Андрій Тотовицький. Демонструючи видовищну гру та високоякісний дриблінг, за 5 турів до завершення чемпіонату він з 9 голами та 5 результативними передачами очолював список найкращих гравців Прем'єр-ліги за системою «гол + пас». Однак, забиваючи у ворота «Олександрії» один із своїх шедевральних голів — ударом п'ятою, Андрій травмувався і до кінця чемпіонату на поле не виходив. Наскільки гра чернігівської команди залежала від своєї головної «зірки», показали ігри, що пройшли без участі Тотовицького[210][211]. Наприкінці сезону шанси на потрапляння «Десни» до єврокубків оцінювалися, як вкрай високі — з 5 матчів, що залишалися, 3 «сіверяни» мали зіграти з командами з числа найгірших у лізі. Тим не менш, у підсумку команда програла кожному з аутсайдерів, взявши в останніх 5 турах всього 2 очки, внаслідок чого опинилася на 6-му місці та залишилася без єврокубків, чим повністю провалила сезон[212][213].

Підготовку до сезону 2021/22 команда зустріла у невизначеності. У ЗМІ надходила інформація про фінансові проблеми клубу та значну заборгованість перед гравцями[214][215]. З команди пішли всі захисники, основний воротар Євген Паст та капітан Владислав Огіря, а провідний вінгер Олексій Гуцуляк вже після старту сезону був проданий у «Дніпро-1» (за даними ЗМІ, сума трансферу склала від 700 до 800 тис. євро, на половину з яких претендують розформовані львівські «Карпати», що зберегли 50 % прав на футболіста)[214][216][217]. Водночас «Десні» вдалося не лише здебільшого зберегти свою головну зброю — групу атаки, а й підсилити її, орендувавши 20-річного Вікентія Волошина у «Динамо» та колишнього гравця збірної України Сергія Болбата — у «Шахтаря»[214][218][219]. До того ж, восени склад «Десни» у статусі вільного агента підсилив центральний півзахисник Владлен Юрченко — лідер «Зорі» попередніх сезонів з досвідом виступів у німецькій Бундеслізі та Лізі чемпіонів за «Баєр»[220][162]. Незважаючи на великі кадрові втрати, команда несподівано стартувала з 4 перемог поспіль і перед 5-м туром перебувала на 1-му місці[214][221]. Півзахисник «Десни» Владислав Калітвінцев, який у перших 4 іграх сезону відзначився 2 голами та 4 асистами, у вересні був включений Олександром Петраковим до резервного списку збірної України[222][223]. Згодом результати команди значно погіршилися і першу частину сезону вона завершила на 7-му місці[224][225]. Взимку клуб продовжив втрачати важливих гравців — Тотовицький, Калітвінцев, Картушов, Юрченко, Будківський, Болбат. Водночас «Десна» отримала заборону на трансфери нових футболістів через борги із зарплати перед румунським захисником Константіном Дімою, який за весь час перебування в команді відіграв за неї 1 хвилину[226][227].

• Кубок СРСР
  • 1/8 фіналу: 1965
• Чемпіонат УРСР
  • Віце-чемпіон: 1982

• Прем'єр-ліга
  • 4 місце: 2019/20
• Кубок України
  • 1/4 фіналу (3): 2013/14, 2017/18, 2019/20
• Перша ліга
  • Срібний призер: 2016/17
  • Бронзовий призер: 2017/18
• Друга ліга
  • Переможець (3): 1996/97, 2005/06, 2012/13
  • Срібний призер (3): 2000/01, 2003/04, 2004/05
  • Бронзовий призер: 2002/03

Традиційні кольори «Десни» — білий та синій[228][229]. У сезоні 1961 року для основного комплекту форми використовувалися біло-блакитні кольори, для резервного — зелено-сині. У товариському матчі зі стокгольмським «Гаммарбю» 22 жовтня 1961 року футболісти «Десни» вийшли на поле у ​​футболках червоного кольору, що символізувало приналежність команди до СРСР, і синіх шортах[230]. З 1962 року використовувалася форма з вертикальними біло-синіми смугами[231][232].

Під час виступів у нижчих лігах чемпіонату України «Десна» грала в комплектах форми різноманітного забарвлення, що частково було пов'язано з фінансовими проблемами, які періодично виникали у клубу[233]. Під час перебування на посаді президента Олексія Савченка команда грала у фіолетових кольорах спонсора клубу «Партнер-Банку», що викликало невдоволення серед уболівальників[234][235]. У 2011 році команда повернулася до історичних біло-синіх кольорів[236][237].

Герб Чернігова

Емблема клубу, прийнята у 2008 році, була виконана у золотистому кольорі та містила зображення чорного орла з хрестом з герба Чернігова, над яким був розташований один із варіантів тризуба Рюриковичів — символ князя Мстислава Хороброго, засновника Чернігівського князівства[238][239][240].

Сучасна емблема, виконана в традиційних біло-синіх кольорах «Десни», була представлена ​​27 липня 2016 року[241]. У розробці емблеми брали участь уболівальники команди[242]. На щиті розташований стилізований орел — основний елемент міського герба Чернігова. Зображення орла використовувалося як символ чернігівських князів з середини X століття. Золотий хрест, який тримає орел, символізує значення християнства в історії міста, одного з головних духовних центрів України. Вертикальні сині та білі смуги на емблемі засновані на формі, в якій футболісти «Десни» грали з 1962 року. Напис «Десна» виконаний шрифтом, який використовувався на попередніх емблемах клубу[231].

• 
  Колишня емблема (до 2008 року)
• 
  2008—2016
• 
  Сучасна емблема (з 2016 року)

12 березня 2021 року був представлений талісман «Десни» — орел Норден. Він одягнений у біло-синю форму, на зворотньому боці якої зазначено його ім'я та рік заснування клубу. Завдання Нордена — підтримувати команду та розважати вболівальників під час домашніх матчів. Вибір орла обумовлений тим, що він є символом Чернігова та «Десни», який зображений на гербі міста та емблемі клубу. Ім'я «Норден» пов'язане з північним розташуванням Чернігова та було обране за підсумками голосування вболівальників, серед запропонованих варіантів також були «Іглі» (від англ. eagle — «орел») та «Сів» (від прізвиська команди «сіверяни»)[243][244].

Станом на 15 жовтня 2021 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ

№ Позиція Гравець ВР Єгор Коломієць ВР Олександр Ходаченко ЗХ Артур Гавриленко ЗХ Владислав Єфименко ЗХ Дмитро Запека ЗХ Денис Зібницький ЗХ Іван Легкобит ЗХ Олександр Савчук ПЗ Джіліндо Безгубченко ПЗ Богдан Божок ПЗ Георгіос Ермеідіс ПЗ Сергій Коршун

№ Позиція Гравець ПЗ Сергій Макаренко ПЗ Микола Пихтарь ПЗ Нікіта Посмашний ПЗ Сергій Степанов ПЗ Денис Харченко ПЗ Артем Хацкевич ПЗ Станіслав Хомич ПЗ Богдан Шейко НП Олександр Кабушка НП Олексій Пащенко НП Денис Хапілін НП Назар Шевага

Сезон	Ліга	М	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	О	Кубок України	Примітки
1992	Перша «А»	5 з 14	26	11	7	8	23	24	29	1/32 фіналу
1992–93	Перша	19 з 22	42	13	9	20	42	49	35	1/64 фіналу
1993–94	Перша	20 з 20	38	7	10	21	29	53	24	1/16 фіналу	Пониження
1994–95	Друга	11 з 22	42	17	7	18	44	43	58	1/32 фіналу
1995–96	Друга «А»	7 з 22	40	21	9	10	55	30	72	1/32 фіналу
1996–97	Друга «А»	1 з 16	30	26	6	4	39	12	66	1/32 фіналу Другий етап[279]	Підвищення
1997–98	Перша	15 з 22	42	14	12	16	45	53	54	1/16 фіналу
1998–99	Перша	19 з 20	38	7	6	25	28	60	27	1/32 фіналу	Пониження
1999-00	Друга «В»	9 з 14	26	11	5	10	27	32	38	1/16 фіналу Кубку Другої ліги
2000–01	Друга «В»	2 з 16	30	18	5	7	66	29	59	1/16 фіналу Кубку Другої ліги
2001–02	Друга «В»	4 з 18	34	18	6	10	57	43	60	1-ий раунд[280]
2002–03	Друга «В»	3 з 15	28	19	1	8	36	25	58	1/32 фіналу
2003–04	Друга «В»	2 з 16	30	23	5	2	67	25	74	1/32 фіналу
2004–05	Друга «В»	2 з 15	28	21	4	3	59	26	67	1/8 фіналу
2005–06	Друга «А»	1 з 16	28	24	2	2	76	13	74	1/32 фіналу	Підвищення
2006–07	Перша	14 з 20	36	11	8	17	51	58	41	1/16 фіналу
2007–08	Перша	4 з 20	38	20	7	11	61	44	67	1/8 фіналу
2008–09	Перша	7 з 18	32	13	8	11	31	33	47	1/16 фіналу
2009–10	Перша	8 з 18	34	12	12	10	38	30	48	1/32 фіналу	Пониження
2010–11	Друга «А»	5 з 12	22	12	4	6	38	24	40	1/64 фіналу
2011–12	Друга «А»	2 з 14	26	18	5	3	48	19	59	1/32 фіналу	Плей-оф[281]
2012–13	Друга «А»	1 з 11	20	14	6	0	35	12	48	1/16 фіналу
	Друга «1»[282]	1 з 6	30	20	9	1	55	22	69		Підвищення[283]
2013–14	Перша	5 з 16	30	14	2	14	33	27	44	1/4 фіналу
2014–15	Перша	5 з 16	30	12	11	7	44	27	47	1/16 фіналу
2015–16	Перша	8 з 16	30	11	7	12	30	29	40	1/16 фіналу
2016–17	Перша	2 з 18	34	22	8	4	55	23	74	1/8 фіналу	Підвищення скасовано
2017–18	Перша	3 з 18	34	22	5	7	71	25	71	1/4 фіналу	Підвищення
2018–19	Прем'єр ліга	8 з 12	32	12	5	15	35	41	41	1/8 фіналу
2019–20	Прем'єр ліга	4 з 12	32	17	5	10	59	33	56	1/4 фіналу
2020–21	Прем'єр ліга	6 з 14	26	10	8	8	38	32	38	1/8 фіналу

Виступи по турнірам:

Наступні гравці були визнані футболістами року в Україні за версією сайту газети «Український футбол» завдяки виступам за «Десну»:

• Денис Фаворов — 2020[209]

Наступні гравці були визнані воротарями року в Україні за версією газети «Молодь України» завдяки виступам за «Десну»:

• Євген Паст — 2020[209]

Наступні гравці були були включені до списків 33 найкращих футболістів Прем'єр-ліги (версія сайту SportArena, з сезону 2020/21 — спільно з УПЛ) завдяки виступам за «Десну»[162][303]: