Манадзуру (1934)

Корабель, який став другим серед міноносців типу «Тідорі», спорудили у 1934 році на верфі «Фудзінагата» в Осаці. Кораблі цього типу первісно мали значні проблемі з остійністю, зокрема, через встановлення озброєння, що не відповідало доволі незначній водотоннажності – міноносці отримали 127-мм артилерію головного калібру в баштах (з двома гарматами на носу та з 1 на кормі) та два двотрубні торпедні апарати. Після інциденту з перевертанням у 1934 році однотипного корабля «Томодзуру» всі міноносці типу пройшли серйозну перебудову. Вони отримали 120-мм гармати у щитових установках, причому тепер на кормі знаходилось 2 з 3 гармат головного калібру, оскільки одна установка зайняла місце демонтованого кормового торпедного апарату. Максимальна швидкість кораблів при цьому знизилась з 30 до 28 вузлів.[1]

На момент вступу Японії до Другої світової війни «Манадзуру» належав до 21-го дивізіону міноносців, що відносився до структури Третього флоту, спеціалізацією якого були конвойно-десантні операції. 23 – 29 листопада корабель прослідував з Японії до Такао (наразі Гаосюн на Тайвані), звідки вийшов 6 грудня для безпосереднього супроводу загону, який мав здійснити висадку на островах Батанес у Лусонській протоці (японське командування запланувало кілька допоміжних десантів на Філіппіни, що мали передувати доставці основних сил до затоки Лінгайєн). Вже у перший день бойових дій 8 грудня (події на Філіппінах відбувались по іншу сторону лінії зміни дат від Перл-Гарбору) японці успішно висадились на зазначених островах (можливо відзначити, що у цій операції «Манадзуру» діяв разом зі ще 3 міноносцями та есмінцем «Ямагумо», не рахуючи менших кораблів).

17 грудня 1941-го «Манадзуру», 3 інші міноносці та «Ямагумо» вийшли з Кіруну (наразі Цзілун на Тайвані) для прикриття 3-го транспортного загону, що включав 21 транспорт та брав участь у транспортуванні сил вторгнення до затоки Лінгайєн. Висадка десанту тут відбулась в ніч на 22 грудня, після чого «Манадзуру» прибув до Такао.

29 грудня 1941 – 2 січня 1942 «Манадзуру» ескортував конвой з Такао до острова Камігуін у Лусонській протоці, при цьому 31 грудня він здійснив рейс на південь та зняв контр-адмірала з «Ямагумо», який підірвався на міні на вході до затоки Лінгайєн. 4 – 8 січня 1942-го «Манадзуру» провів конвой з Камігуїну до Давао на південному узбережжі філіппінського острова Мінданао (японці висадились на Камігуїні в перші дні війни, а тепер готувались до наступу з Мінданао на схід Нідерландської Ост-Індії).

9 січня 1942-го «Манадзуру» та 3 інші міноносці вийшли з Давао для участі у десанті на острів Таракан (центр нафтовидобувної промисловості біля північно-східного узбережжя острова Борнео), де в ніч на 11 січня відбулась успішна висадка.

16 – 18 січня 1942-го «Манадзуру» разом зі ще одним міноносцем супроводив конвой до острова Голо (на однойменному острові у філіппінському архіпелазі Сулу). 22 січня вони вийшли з Голо та приєднались до сил вторгнення до Балікпапану (ще один центр нафтовидобувної промисловості на сході Борнео, південніше від Таракану), які в ніч на 24 грудня провели висадку десанту.

З 12 по 22 лютого 1942-го «Манадзуру» проходив у Давао ремонт машинної установки, 23 – 25 лютого перейшов до Балікпапану ([[на той час входила у активну фазу японська операція з висадки десанту на схід Яви), проте був вимушений знову узятись за ремонт.

10 березня 1942-го 21-й дивізіон міноносців розформували, після чого «Манадзуру» передали до 23-ї особливої військово-морської бази (23rd Special Base Force), яка належала до Другого Південного експедиційного флоту, відповідального за контроль над Нідерландською Ост-Індією. 28 березня корабель прибув до Макасару (південно-західний півострів острова Целебес), після чого узявся за патрульно-ескортну службу в цьому районі.

5 травня 1942-го «Манадзуру» призначили для використання у метрополії та підпорядкували військово-морському округу Осака (Osaka Guard District). 9 – 23 травня корабель прослідував з Макасару до Японії, після чого більше року ніс патрульно-ескортну службу в районі протоки Кії (веде до Внутрішнього Японського моря між островами Хонсю та Сікоку) та на комунікації між нею і Йокосукою. З 1 квітня 1943-го «Манадзуру» належав до військово-морського округу Йокосука (Yokosuka Naval District).

5 вересня 1943-го «Манадзуру» перевели до 1-го ескортного дивізіону (з 10 квітня 1944-го – у 4-му ескортному дивізіоні), після чого він ніс патрульно-ескортну службу на азійському напрямку та водив конвої до Формози і Окінави (а на початковому етапі також до Маніли).

21 лютого 1945-го «Манадзуру» ескортував конвой з Кагосіми (південне завершення Кюсю) до Окінави. 1 березня лише за десяток кілометрів від Нахи корабель був атакований та потоплений літаками авіаносного з’єднання.[2]

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
• С.В.Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Япронии (1879-1945 гг.) , Санкт-Петербург, 1998 г. (рос.)