Томодзуру

Корабель, який став третім серед міноносців типу «Тідорі», спорудили у 1934 році на верфі ВМФ у Майдзуру.

12 березня 1934-го під час нічних торпедних вправ «Томодзуру» перевернувся, загинуло 100 членів екіпажу. Втім, корабель залишився на плаву і легкий крейсер «Тацута» 13 березня привів його на буксирі до Сасебо. Причиною катастрофи була проблема з остійністю, зокрема, через встановлення озброєння, що не відповідало доволі незначній водотоннажності – міноносці отримали 127-мм артилерію головного калібру в баштах (з двома гарматами на носу та з 1 на кормі) та два двотрубні торпедні апарати. В 1935 році під час відновлення «Томодзуру» пройшов серйозну перебудову (так само, як і інші кораблі типу). Тепер він  отримав 120-мм гармати у щитових установках, причому тепер на кормі знаходилось 2 з 3 гармат головного калібру, оскільки одна установка зайняла місце демонтованого кормового торпедного апарату. Максимальна швидкість корабля при цьому знизилась з 30 до 28 вузлів.[1] Також можливо відзначити, що катастрофа з «Томодзуру» призвела до масштабної експертизи інших проектів кораблів Імперського флоту з метою виявити та усунути загрозу повторення інциденту.

На момент вступу Японії до Другої світової війни «Томодзуру» належав до 21-го дивізіону міноносців, що відносився до структури Третього флоту, спеціалізацією якого були конвойно-десантні операції. 23 – 29 листопада корабель прослідував з Японії до Такао (наразі Гаосюн на Тайвані), звідки вийшов 6 грудня для безпосереднього супроводу загону, який мав здійснити висадку на островах Батанес у Лусонській протоці (японське командування запланувало кілька допоміжних десантів на Філіппіни, що мали передувати доставці основних сил до затоки Лінгайєн). Вже у перший день бойових дій 8 грудня (події на Філіппінах відбувались по іншу сторону лінії зміни дат від Перл-Гарбору) японці успішно висадились на зазначених островах (можливо відзначити, що у цій операції «Томодзуру» діяв разом зі ще 3 міноносцями та есмінцем «Ямагумо», не рахуючи менших кораблів).

17 грудня 1941-го «Томодзуру», 3 інші міноносці та «Ямагумо» вийшли з Кіруну (наразі Цзілун на Тайвані) для прикриття 3-го транспортного загону, що включав 21 транспорт та брав участь у транспортуванні сил вторгнення до затоки Лінгайєн. Висадка десанту тут відбулась в ніч на 22 грудня, після чого «Томодзуру» прибув до Такао.

29 грудня 1941 – 2 січня 1942 «Томодзуру» ескортував конвой з Такао до острова Камігуін у Лусонській протоці, а 4 – 8 січня провів конвой з Камігуїну до Давао на південному узбережжі філіппінського острова Мінданао (японці висадились на Камігуїні в перші дні війни, а тепер готувались до наступну з Мінданао на схід Нідерландської Ост-Індії).

9 січня 1942-го «Томодзуру» разом з 3 іншими міноносцями вийшов з Давао для участі у десанті на острів Таракан (центр нафтовидобувної промисловості біля північно-східного узбережжя острова Борнео), де в ніч на 11 січня відбулась успішна висадка. 12 – 17 січня «Томодзуру» здійснив рейс до Давао та назад на Таракан, після чого узявся за патрульно-ескортну службу в цьому районі.

24 лютого 1942-го «Томодзуру» вийшов з Макасару (порт на південно-східному півострові острова Целебес, захоплений японським десантом ще 8 лютого) для супроводу транспорту «Сасако-Мару». 25 лютого вони прибули до Банджермасіна (південно-східне завершення Борнео), де «Сасако-Мару» прийняв на борт раніше висаджені тут війська. 26 лютого «Томодзуру» і транспорт приєднались до конвою із кількох десятків суден, який перевозив сили вторгнення на схід острова Ява. Висадка на останньому відбулась в ніч на 1 березня (після того як загін прикриття виграв битву у Яванському морі).

10 березня 1942-го 21-й дивізіон міноносців розформували, після чого «Томодзуру» передали до 24-ї особливої військово-морської бази (24th Special Base Force), яка належала до Другого Південного експедиційного флоту, відповідального за контроль над Нідерландською Ост-Індією.

20 – 24 березня 1942-го «Томодзуру» супроводив флотський танкер «Хаятомо» з Давао на острів Амбон, де збирались сили для окупації західної частини Нової Гвінеї (можливо відзначити, що у цій операції «Томодзуру» діяв разом зі ще 1 міноносцем, легким крейсером та 2 есмінцями, не рахуючи менших кораблів). Наприкінці березня експедиційні сили рушили на схід та на протязі кількох наступних тижнів зайняли численні пункти на узбережжі Нової Гвінеї, зокрема, Соронг, Манокварі (на північно-західному та північно-східному завершеннях півострова Чендравасіх відповідно) та Порт-Холландія (наразі Джаяпура). Після цього «Томодзуру» залишився у регіоні для виконання патрульно-ескортних функцій.

На початку липня 1942-го «Томодзуру» опинився у Давао та 2 липня вийшов з цього порту із конвоєм до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів).[2] Наприкінці того ж місяця його задіяли у операції зі взяття під контроль островів Танімбар (шість сотень кілометрів на південний схід від Амбону, на межі морів Банда та Арафурського). 29 липня «Томодзуру» полишив Амбон разом з легким крейсером «Ісудзу» та невдовзі прикривав успішний десант на острів Кай, перша спроба висадки на який 28 липня була відбита невеликим нідерландським гарнізоном.

5 серпня 1942-го «Томодзуру» вирушив з Амбону до Сурабаї (схід Яви) та Сінгапуру, де пройшов два етапи ремонту, а 15 вересня повернувся на Амбон та відновив свою службу на новогвінейському напрямку. 15 грудня «Томодзуру» та інший міноносець «Хацукарі» висадили, не зустрівши спротиву, кілька сотень японських бійців в Міміці на південно-західному узбережжі Нової Гвінеї.[3]

6 січня 1943-го «Томодзуру» під час перебування біля острова Кай атакувала ворожа авіація. Корабель зазнав суттєвих пошкоджень та втратив хід, а легкий крейсер «Наторі», який 8 січня спрямували для допомоги «Томодзуру», сам був торпедований субмариною та перервав операцію. Втім, у підсумку 12 січня «Томодзуру» привів на буксирі на Амбон «Хацукарі». Після аварійного ремонту «Томодзуру» 29 січня – 6 лютого відбуксирували з Амбону до Сурабаї, де поставили на доковий ремонт. Наприкінці весни корабель повернувся до активної діяльності та 20 – 27 травня супроводив конвой з Сурабаї на Амбон.

З 1 червня 1943-го корабель перевели до Другого Китайського експедиційного флоту, після чого 11 – 19 червня він прослідував з Амбону до Гонконгу, а з липня по вересень ніс конвойну службу між Формозою та Амоєм (порт на західному узбережжі Тайванської протоки).

З 1 жовтня 1943-го «Томодзуру» передали 1-му ескортному дивізіону, що відносився до Флоту південно-західної зони (формування, яке японці створили для контролю окупованих територій Південно-Східній Азії), після чого корабель певний час забезпечував проведення конвоїв між Формозою та Манілою.

10 квітня 1944-го «Томодзуру» став частиною 4-го ескортного дивізіону, який належав до військово-морського округу Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю). Тут він ніс патрульно-ескортну службу в районі Сасебо, а також водив конвої з Сасебо до Шанхаю, Формози та Окінави.

1 березня 1945-го «Томодзуру» отримав незначні пошкодження під час повітряної атаки біля острова Амаміосіма (центральна частина архіпелагу Рюкю), а 24 березня у Східнокитайському морі за чотири сотні кілометрів на південний схід від Шанхаю був атакований та потоплений літаками американського авіаносного з’єднання.[4]

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
• С.В.Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Япронии (1879-1945 гг.) , Санкт-Петербург, 1998 г. (рос.)

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томодзуру