Манаський епос

Мана́с киргизький народний епос.

Манаський епос
Назва кирг. Манас
Жанр епос
Мова твору або назви кигризька
Дата публікації 1885
Статус авторських прав суспільне надбання
 Манаський епос у Вікісховищі

Перші записи епосу зробили в 1850—1860-ті Ч. Валіханов та Василь Радлов. Найповніші варіанти записано на початку ХХ століття.

Структура і зміст

Манас містить понад 500 000 віршованих рядків. Деякі легенди й казки «Манаса» створено ще за дофеодальних часів. В епосі відображено багатовікову боротьбу киргизького народу проти зовнішніх ворогів, показано побут, звичаї, культуру народу.

Головні герої — народний богатир Манас, його син Семетей і онук Сейтек. Центральний сюжет оповіді — подвиги Манаса з метою об'єднання всіх киргизів.

«Манас» — колективний витвір багатьох поколінь співців-манасчі.

Влив «Манаса» на сучасну мас-культуру

Свого часу «Манас» справив значний націотворчий вплив на формування киргизької нації, як наприкінці XIX століття, так і в часи Киргизької РСР, і особливо з 1990-х у незалежному Киргизстані.

Ім'ям Манаса названо аеропорт у місті Бішкек, а орден Манаса — є найвищою нагородою країни.

Переклади

Джерела і література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.