Манда (острів)

Руїни містечка Манда (на північно-західному узбережжі) були вперше були досліджені археологом Невілом Чіттіком в 1965 році. Своєму походженню місто зобов'язане торгівлі з Перською затокою у 9-10 століттях. Головним товаром для торгівлі була, мабуть, слонова кістка.

Ранні мешканці Манди споруджували будівлі з обпаленої квадратної цегли та каменю та тинькували вапняним розчином. Такі будівельні техніки зустрічаються лише на островах та в прибережних районах Кенії. Ця технологія цегли та будівельних розчинів унікальна для цих областей, тоді як цегла в середньому близько 18 см є унікальною для Східної Африки на цей період і була доставлена з Сохара, в сучасному Омані. Ці цеглини, ймовірно, прибули на острів Манда як баласт на вітрильних кораблях, що заходили в порт. З середини 9 століття до початку 11 століття будівлі також споруджували з коралових блоків.

Широкомасштабні розкопки в 1966, 1970 і 1978 років показали процвітання, що не мало собі рівних у Східній Африці в той час. Ознаками його є китайський фарфор, починаючи з IX століття, ісламська кераміка та скло, а також місцева кераміка, датована відповідним імпортом.  Яскравою особливістю міста є великі морські мури, побудовані між 9-м і 13-м століттями. Мури паралельні до берега і побудовані з великих коралових блоків. Вони, ймовірно, призначались для відновлення ділянок берегової лінії та частково для відновлення ділянок берега, а частково для зміцнення країв острова.

Поселення Таква розташоване на південній стороні острова Манда, в районі Ламу прибережної провінції Кенії. Це руїни міста, яке було занедбане приблизно в 18 столітті.

До мусульманського міста Таква можна легко дістатися з міста Ламу. Вперше руїни були розкопані Джеймсом Кіркманом в 1951 році. У 1972 році територія була знову розчищена під наглядом Джеймса де Вере Аллена, куратора музею Ламу.

Таква ніколи не була великим містом. Воно було засноване близько 1500 р., і, ймовірно, занедбане близько 1700 р. Кіркман вважав, що це, можливо, місце, де усамітнювались святі або релігійні люди. Велика мечеть в Такві збереглася відносно добре. Інша важлива структура — Стовпова могила, на якій є напис із датою 1681—1682 рр. Повідомляється, що коли Такву покинули, її мешканці оселилися навпроти затоки в Шелі на острові Ламу. Двічі на рік люди з Шели приходять до  Стовпової могили у Такві, щоб помолитися про дощ. Руїни Такви були визначені національним пам'ятником Кенії в 1982 році.

Останні мешканці залишили острів у XIX столітті, з 1890 року острів почала орендувати Англійська східноафриканська компанія.[2]

Кенійськім острів став після проголошення незалежності Кенії у 1963 році.

Коли кенійська влада встановила на острові цистерни для збору дощової води, тут почали виникати сільськогосподарські поселення. Вирощується кукурудза, маніок, кунжут, бавовна.[3]

На сьогодні на острові знаходиться єдиний на архіпелазі аеропорт. З сусіднім островом Ламу Манда має поромну переправу. На острові активно розвивається туристичний бізнес. За останні роки тут побудовано цілий ряд комфортних готелів, облаштовано зручні пляжі.