Манучар I Дадіані

Стосовно батьків існують дискусії: за однією версією був молодшим сином Левана I, а за іншою — Мамії IV (посилання на напис в Цаленджиському соборі). 1590 року спадкував владу.

Перед тим його попередник Мамія IV готувався до протистояння з Симоном I, царем Картлії, що зайняв Імеретію. Манучар I запропонував компроміс, відпорвідно до якого колишній імеретинський цар Ростом повертався на трон в Кутаїсі, але визнавав зверхність Симона I. Але останній відкинув цю пропозицію. Тому військові дії поновилися. У вирішальній битві біля Опшквіті Дадіані розгромив армію картлійського царя. Симон I з рештками військ відступив до Картлі. Манучар I захопив багату здобич і гармати. Дадіані привів Ростома до Кутаїсі й повторно посадив на престол.

В наступні роки забезпечив мирні відносини між усіма правителямив Західній Грузії. Також сприяв не втручанню у війну Османської імперії й Персії, що почалася 1603 року. Така політика сприяла відродження господарства й торгівлі.

Загинув Манучар I 1611 року на полюванні, переслідучи черед оленів. Йому спадкував старший син Леван II.

1. Дружина — Нестан-Дареджан, доньки Олександра II, цая Кахеті

Діти:

• Леван (1591—1657), мтаварі Мегрелії

2. Дружина — Тамар, донька Кайхосро II Джакелі, атабека Самцхе

Діти:

• донька, черниця Мартвільского монастиря
• Ісей
• Маріам (1599/1609—1682), дружина: 1) Симона I, мтаварі Гурії; 2) Ростома, царя Картлі; 3) Вахтанга V, царя Картлі
• донька, наложниця Сефі I, шаха Персії

• В. Багратиони. История Царства Грузинского / Накашидзе Н. Т.. — Тбилиси: Мецниереба, 1976
• Assiatiani, Nodar; Bendianachvili, Alexandre. Histoire de la Géorgie. París: Harmattan, 1997. ISBN 2-7384-6186-7.
• Rayfield, Donald (2012). Edge of Empires: A History of Georgia. London: Reaktion Books. ISBN 1780230303.