Манґанозит

Манґанозит (рос. манганозит; англ. manganosite; нім. Manganosit m) мінерал, оксид манґану координаційної будови.

Манґанозит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Mn²⁺O
Nickel-Strunz 10 4.AB.25
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія
Колір риси коричневий
Інші характеристики
Названо на честь манган[2],
оксиген[3]
 Манґанозит у Вікісховищі

Склад і властивості

Хімічна формула: MnO.

Містить (%): MnO — 77,44; О — 22,56.

Домішки: Fe, Mg, Zn.

Ізоструктурний з ґалітом.

Форми виділення: октаедричні кристали, іноді доповнені гранями куба або додекаедра, а також неправильні зерна та суцільні маси.

Сингонія кубічна.

Густина 5,0-5,4.

Твердість 5,6-6,0.

Колір смарагдово-зелений до чорного.

Риса коричнева.

Прозорий.

Блиск скляний.

Утворюється в умовах високих температур у різко відновних умовах при недостачі SiO2.

Зустрічається з франклінітом, вілемітом, цинкітом.

Знайдений разом з іншими манґановими мінералами в районі Франкліна (штат Нью-Джерсі, США) та поблизу Лонґбану і Нордмаркену (Швеція).

Рідкісний.

Від лат. «manganum» манґан. (C.W.Blomstrand, 1874).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Манґанозит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Манґанозит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.