Маражо
Маражо[1] (порт. Ilha de Marajó) — найбільший річковий острів планети (хоча на північному сході омивається Атлантичним океаном) й найбільший острів Бразилії[2]. Розміщений у дельті річки Амазонка в штаті Пара.
Маражо | ||||
---|---|---|---|---|
порт. Ilha de Marajó | ||||
Острів Маражо, пляж | ||||
Карта | ||||
Розташування острова Маражо | ||||
Географія | ||||
0°59′00″ пд. ш. 49°35′00″ зх. д. | ||||
Континент | Південна Америка | |||
Місцерозташування |
Південна Америка річка Амазонка | |||
Акваторія | Амазонка | |||
Група островів | дельта Амазонки | |||
Площа | 40 100 км² (35-те місце) | |||
Довжина | 297 км | |||
Ширина | 204 км | |||
Найвища точка | 40 м | |||
Країна | ||||
Бразилія | ||||
Регіон | штат Пара | |||
Район | мезорегіон Маражо | |||
Населення |
533 397 осіб (2015) | |||
Маражо Маражо (Бразилія) | ||||
Маражо Маражо (Пара (штат)|Пара) | ||||
Маражо у Вікісховищі |
Географія
Площа острова 40 100 км², що робить його 35 островом у світі за площею. Рельєф острова низовинний. Хоча його північно-східна берегова лінія омивається Атлантичним океаном (що часто ставить під сумнів його лідерство серед найбільших річкових островів планети), потік води з Амазонки настільки великий, що море біля її гирла абсолютно прісне на значній відстані від берега.
Острів лежить у субекваторіальному кліматичному поясі майже безпосередньо на екваторі.[3]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[4]. В літні місяці вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період ненабагато прохолодніший за літній[4]. У літньо-осінній період з морів та океанів можуть надходити тропічні циклони. У віддалених від моря частинах острова взимку може бути сухіший сезон[4].
У центрі острова велике озеро Арарі, рівень води в якому дуже залежить від пори року.
- Супутниковий знімок східної частини острова, 2017 рік
- Топографічна карта острова. Para SA-22 1 : 1 000 000 (англ.)
З рослинності на острові превалює саванна формація. На узбережжі заболочені мангрові ліси (помаранчевий).
Історія
Острів Маражо відомий археологічною культурою Маражоара, яка існувала на ньому у 600—1300 роках.
Цікавий факт: під час епідемії грипу 1918—1919 років, відомої як «іспанка», Маражо був єдиною значною населеною територією, де не було зареєстровано жодного випадку хвороби.
Населення
Населення острова у 2015 році становило 533 397 осіб, найбільше місто Бревіс — 99 080 осіб (2016). Велике місто Белен розташоване на південь від острова, через південну протоку Амазонки (відому як річка Пара).
Господарство
На острові розвинене сільське господарство з численними плантаціями та тваринницькими комплексами — фазендами. Головною свійською твариною на острові виступає інтродукований водяний буйвіл (Bubalus bubalis), поголів'я якого перевищує кількість людського населення острова.
Див. також
Примітки
- Атлас світу, 2005.
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964, с. 20.
Література
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.