Маргарет Марнейн

Народилася в сільській частині графства Лімерик в сім'ї вчителя початкової школи. 1977 року вступила до Ірландського національного університету в Корку, спеціалізувалася з фізики. Закінчила бакалаврат 1981 року, магістратуру — 1983 року, а для продовження навчання в аспірантурі вирушила до США. Вступивши до Каліфорнійського університету в Берклі, розпочала роботу в лабораторії Роджера Фалконе. Для своєї дисертації сконструювала фемтосекундний лазер (тривалість імпульсу ≈100 фс); його розробка та збирання тривали близько року, шість місяців — налаштовування і вдосконалення, і близько двох років проводилися експерименти для дисертації. Марнейн захистила її 1989 року, а 1990-го отримала за свою роботу нагороду Саймана-Рамо Американського фізичного товариства[2]. 1991 року результати її досліджень були опубліковані в Science[5].

У Берклі Маргарет зустріла свого майбутнього чоловіка, Генрі Каптейна. 1988 року вони одружилися, а 1990 року — створили лабораторію в Університеті штату Вашингтон. Подружжя розробили лазер з найменшою довжиною імпульсів на момент публікації. 1996 року лабораторія переїхала до Мічиганського університету, де Марнейн продовжила розробку високопотужних лазерів. 1997 року вона стала лауреатом премії Марії Гепперт-Маєр за «піонерську роботу з експериментальної ультрашвидкої оптики в рентгенівському і видимому діапазонах. Вона відкрила нову галузь дослідження високощільної високотемпературної плазми, що генерується ультракороткими лазерними імпульсами»[4]. Через 3,5 року лабораторія переїхала до Колорадського університету в Боулдері. 2008 року Марнейн стала заслуженою професоркою університету Колорадо. 2010 року її призначили членкинею президентської комісії з вибору лауреатів Національної наукової медалі США[6].

2006 року стала фелло Американської академії мистецтв і наук, 2007 року — асоціації «Жінки в науці». Також є фелло Оптичного товариства (1998), Американського фізичного товариства (2001) і Американської асоціації сприяння розвитку науки (2003).