Марек Губерат

Марек Губерат (пол. Marek S. Huberath), при народженні Губерт Гараньчик (пол. Hubert Harańczyk, 24 квітня 1954(19540424)) — польський письменник-фантаст та вчений-фізик. Він працює в Інституті Фізики Ягеллонського університету, займається проблемами біофізики та фізики твердого тіла, та є доктором габілітованим.[3]

Марек Губерат
пол. Marek S. Huberath
Ім'я при народженні Hubert Marek Harańczyk[1][2]
Псевдо Марек Губерат
Народився 24 квітня 1954(1954-04-24) (67 років)
Краків
Громадянство  Польща
Діяльність прозаїк, фізик
Alma mater Ягеллонський університет
Мова творів польська
Роки активності 1987
Напрямок проза
Жанр фантастичний роман, повість, оповідання
Magnum opus «Гніздо світів»
Премії «Срібний глобус» (1999), Меморіальна премія імені Януша Зайделя (1991, 1997, 1999), Шльонкфа (1996, 1999)

 Марек Губерат у Вікісховищі

Біографія

Губерт Гараньчик (справжнє ім'я Марека Губерата) народився у Кракові. Він закінчив Ягеллонський університет, після чого працює в Інституті Фізики рідного університету, займаючись проблематикою біофізики та фізики твердого тіла[4], зокрема вивченням структури води, механізмами розвитку утворення ліпідних наноструктур, а також опору тканин живих організмів на дію низьких температур та дегідратацію (зокрема, на прикладі антарктичних лишайників та членистоногих).[3] Має ступінь доктора габілітованого.[5]

Літературна творчість

Літературну творчість Марек Губерат розпочав у кінці 80-х років ХХ століття. У 1987 році на сторінках журналу «Fantastyka» опубліковане його перше оповідання «Ти повенувся, Снеоґґ, я ннаю…» (пол. Wrocieeś Sneogg, wiedziaam...), у якому описуються жахи суспільства, яке пережило ядерну війну.[6] Це оповідання виграло ІІ конкурс журналу, в якому було вперше опубліковане.[3][4] Першою збіркою автора стала книга «Останні, хто вийшли з раю» (пол. Ostatni, którzy wyszli z Raju), яка вийшла друком у 1996 році.[3] Марек Губерат пише переважно в стилі інтелектуальної наукової фантастики[4], проте з великим впливом гуманістичної фантастики.[3] У своїх творах письменник піднімає низку філософських, релігійних та моральних тем, що дало можливість низці літературних оглядачів зарахувати його творчість до напрямку «католицької фантастики».[6] Найвідомішим твором автора є роман «Гніздо світів», який вийшов у 1999 році, який можна зарахувати як до жанру фантастичного детективу[3], так і до химерного роману.[7] Серед інших відомих творів автора є оповідання «Більше покарання» (пол. Kara większa) та романи «Другий портрет у алебастрі» (пол. Druga podobizna w alabastrze), «Міста під Скелею» (пол. Miasta pod Skałą), «Vatran Auraio», і «Портал, прикрашений статуями» (пол. Portal zdobiony posągami).

Особисте життя

Марек Губерат одружений[4], є любителем подорожей, альпінізму та ентомологом-аматором.[3]

Премії та нагороди

Марек Губерат є лауреатом премії «Шльонкфа» як «Творець року» (у 1996 і 1999 році), триразовим лауреатом премії імені Януша Зайделя (1991, 1997, 1999 роки) та Премії «Срібний глобус» (1999 рік).[3]

Переклади

Твори Марека Губерата перекладені англійською та російською мовами.

Твори

Романи та повісті

  • 1991 — Kara większa (Більше покарання)
  • 1996 — Ostatni, którzy wyszli z raju (Останні, хто вийшли з раю)
  • 1997 — Druga podobizna w alabastrze (Другий портрет у алебастрі)
  • 1999 — Gniazdo światów (Гніздо світів)
  • 2005 — Miasta pod Skałą (Міста під Скелею)
  • 2011 — Vatran Auraio
  • 2012 — Portal zdobiony posągami (Портал, прикрашений статуями)

Оповідання

  • 1987 — Wrócieeś Sneogg, wiedziaam… (Ти повенувся, Снеоґґ, я ннаю…)
  • 1992 — Absolutny powiernik Alfreda Dyjaka (Абсолютний повірений Альфреда Дияка)
  • 1993 — Spokojne, słoneczne miejsce lęgowe (Сонячна, сонячна галявина)
  • 1994 — Maika Ivanna (Майка Іванна)
  • 1996 — Kilka uwag do definicji istoty żywej (Кілька застережень щодо існування живої істоти)
  • 1996 — Kocia obecność (Присутність котів)
  • 1996 — Trzy kobiety Dona (Три жінки Дона)
  • 2006 — Akt szkicowany ołówkiem (Ню, ескіз олівцем)
  • 2006 — Balsam długiego pożegnania (Бальзам тривалої розлуки)
  • 2006 — K. miał zwyczaj… (К. мав звичку…)
  • 2006 — Trzeba przejść groblą (Треба перейти через греблю)

Збірки

  • 1996 — Ostatni, którzy wyszli z raju (Останні, хто вийшли з раю)
  • 1997 — Druga podobizna w alabastrze (Другий портрет у алебастрі)
  • 2006 — Balsam długiego pożegnania (Бальзам тривалої розлуки)
  • 2011 — Vatran Auraio

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.