Марко Кітевський

Ма́рко Кіте́вський (мак. Марко Китевски; *13 квітня 1950(19500413), с. Слатинський Чифлік, Дебарця, СФРЮ, тепер Північна Македонія) — македонський дослідник фольклору македонців і літературознавець, науковий керівник Інституту македонської літератури (Институтот за македонска литература).

Марко Кітевський
Народився 13 квітня 1950(1950-04-13) (71 рік)
Q3136451?, Дебарця, Македонія
Країна  Югославія
 Македонія
Діяльність фольклорист
Alma mater Університет св. Кирила і Мефодія

З біографії

Марко Кітевський народився в селі Слатинський Чифлік общини Дебарця в околицях міста Охрида 13 квітня 1950 року.

Закінчив середню школу в Струзі (1969), а потім закінчив філологічний факультет університет у Скоп'є (югославська література). На цьому ж факультеті здобув ступінь магістра: робота на тему «Народні елементи у творах Стале Попова» («Фолклорните елементи во делата на Стале Попов», 1980) та доктора наук: дисертація на тему «Замовляння в македонській народній творчості» («Клетвите во македонското народно творештво», 1990).

Спочатку працював на «Радіо Скоп'є», а з жовтня 1983 року — в Інституті македонської літератури, де спершу був обраний старшим науковим співробітником (1990), а потім науковим керівником (1996).

Марко Кітевський був заступником керівника та керівником Інституту македонської літератури, випускаючим редактором часопису «Спектр» («Спектар»), керівником та співробітником декількох науково-дослідних проектів Інституту, брав участь у численних національних і міжнародних наукових заходах.

Творчість і визнання

Марко Кітевський — автор численних монографій, збірок та антологій фольклору, а також упорядник зібрань творів македонських класиків.

Бібліографія
монографії, наукові праці
  • Си бил еден цар, Скопје, 1979;
  • Водичарски обичаи, верувања и песни од Дебарца, Скопје, 1982;
  • Златна чаша, Скопје 1983;
  • Македонски народни приказни од Демир Хисар, Битола, 1987;
  • Фолклорни бисери, Скопје, 1988;
  • Стале Попов, живот и дело, Скопје, 1988;
  • Прилози за македонскиот фолклор, Скопје, 1989;
  • На клетва лек нема, Скопје, 1991;
  • Митолошки приказни, Скопје, 1994;
  • Македонски христијански празници, Скопје, 1996;
  • Истражувања на македонскиот фолклор, Скопје, 1996;
  • Македонски народни празници и обичаи, Скопје, 1997;
  • Еленица плетеница, Скопје, 1997;
  • Македонски народни клетви, Скопје, 1997;
  • Македонска народна лирика, І и Ⅱ, Скопје, 1997 і 2000;
  • Народниот уметник Васка Илиева, Скопје, 2000;
  • Македонски празници, Скопје, 2001;
  • Фолклорот огледало на народниот живот, Скопје, 2002;
  • Македонска народна лирика, Скопје, 2002;
  • Студии за македонскиот фолклор, Скопје, 2002;
  • Јунак падна бајракот не падна. (Антологија на македонски револуционерни народни песни), Скопје, 2003;
  • Македонски борбени народни песни, Скопје, 2004;
  • Македонски народни умотворби, Скопје, 2006.
  • Црноока девојко. (Македонски народни умотворби), Скопје, 2006;
  • Народната култура на територијата на општина Ѓорче Петров, Скопје, 2014[1];
  • Историјата на македонскиот фолклор, Скопје, 2014[2].
підготовлені фольклорні збірки і зібрання творів
  • Приредени изданија: Стале Попов, Одбрани дела (И-В), Скопје, 1987;
  • Кузман Шапкарев, Одбрани страници, Скопје, 1989;
  • Стале Попов, Раскази, Скопје, 1989;
  • Антон П. Стоилов, Македонски народни песни, Скопје, 1990;
  • Кузман Капидан во споменот на народот, Скопје, 1990;
  • Николина Спасе, Македонски народни песни (двојазично издание на македонски и на албански јазик), Скопје, 1995 (співавтор);
  • Миладиновци, Български народни песни, Скопје, 2000 (факсимільне видання);
  • Искра Николовска, Студии за македонскиот фолклор, Скопје, 2000;
  • Антон П. Стоилов, Македонски народни умотворби, Скопје, 2000;
  • Спиро Иванов, Приказни од село Црско, Скопје, 2001.

У 2008 році Маркові Кітевському за його творчість була присуджена державна нагорода «23 Октомври».

Примітки
  1. «Промоција на книга за обичаите во Ѓорче Петров од Марко Китевски», Дневник, година XVIII, број 5570, петок, 19 септември 2014, стр. 23.
  2. «Македонскиот фолклор, за жал, веќе исчезнува», Дневник, година XVIII, број 5611, петок, 7 ноември 2014, стр. 22-23.

Джерело
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.