Маркітос

У дорослому футболі дебютував 1951 року виступами за команду клубу «Расінг» з рідного Сантандера, в якій провів три сезони, взявши участь у 42 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Реал Мадрид», до складу якого приєднався 1954 року. Вже у своєму дебютному сезоні у королівському клубі здобув свій перший титул чемпіона Іспанії. Загалом за вісім сезонів, протягом яких Маркітос виступав у Мадриді, «Реал», у складі якого виблискували Альфредо ді Стефано, Раймон Копа, а згодом й Ференц Пушкаш, п'ять разів ставав переможцем національної першості. У складі мадридської команди 1956 року став переможцем першого розіграшу Кубка європейських чемпіонів, а згодом чотири роки поспіль «Реал» захищав титул найсильнішої клубної команди старого світу.

1962 року перейшов до «Еркулеса», а ще за рік став став гравцем клубу «Реал Мурсія».

Завершував виступи на футбольному полі у нижчолігових командах «Кальво Сотело» та «Толука де Сантандер», за останню грав протягом 1965—1968 років.

17 березня 1955 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії, взявши участь у товариській грі проти збірної Франції. Наступного виходу на поле у футбольці збірної Маркітосу довелося чекати понад п'ять років — у жовтні 1960 року він провів товариську гру проти збірної Англії. Ця гра стала другою й останньою для Маркітоса у національній команді.

Став засновником футбольної династії. Його син Маркос Алонсо Пенья був здебільшого відомий виступами за мадридський «Атлетіко» і «Барселону», кольори яких він захищав протягом 1980-х років, тоді ж залучався до національної збірної Іспанії. Онук Маркітоса Маркос Алонсо Мендоса, вихованець академії мадридського «Реала», насамперед відомий за виступами в Англії, зокрема за «Челсі», також гравець збірної Іспанії.

Помер Маркітос 6 березня 2012 року на 79-му році життя у рідному Сантандері.