Марк Тесьє-Лавінь

Марк Тесьє-Лавінь
Народився	18 грудня 1959 (62 роки); Трентон, Онтаріо
Країна	США; Канада
Діяльність	нейронауковець, науково-педагогічний працівник, викладач університету
Галузь	біологія і неврологія
Alma mater	Новий коледж Оксфорду, Університет Макгілла, Університетський коледж Лондона і French Lycee in Brusselsd
Науковий ступінь	доктор філософії
Вчене звання	Bing Presidential Professorshipd[1]
Знання мов	англійська і французька
Заклад	Каліфорнійський університет у Сан-Франциско, Стенфордський університет і Рокфеллерівський університет
Членство	Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Королівське товариство Канади і Американська академія мистецтв і наук
Посада	президент
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства Neuronal Plasticity Prized (1996) W. Alden Spencer Awardd (2010) член Королівського товариства Канадиd член Академії медичних наук Великої Британіїd член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd Член Американської академії мистецтв і наук стипендія Родса
Сайт	tessier-lavigne-lab.stanford.edu/people/marc-tessier-lavigne

Марк Тревор Тесьє-Лавінь (18 грудня 1959 року в Трентоні, Онтаріо) — франко-канадський нейробіолог і одинадцятий президент Стенфордського університету. До цього він був президентом Університету Рокфеллера в Нью-Йорку. Він також є членом Наукової ради Фонду лікування хвороби Альцгаймера.

Життєпис

Тесьє-Лавінь народився в Онтаріо, Канада, але ріс у Європі у віці від 7 до 17 років. Він отримав ступінь бакалавра з фізики в Університеті Макґілла. Потім він навчався в Оксфордському університеті, де здобув ступінь бакалавра з філософії та фізіології. Він отримав ступінь доктора філософії в Університетському коледжі Лондона у Девіда Етвелла.

Канадець розпочав свою кар'єру в Каліфорнійському університеті Сан-Франциско, де працював з 1991 по 2001 рік. У тому ж році він вступив до Стенфордського університету. У 2003 році він був прийнятий на роботу в Genentech на посаду старшого віце-президента. У 2011 році Тесьє-Лавінь змінив Пола Нерса, тодішнього президента Університету Рокфеллера, і очолив команду з 1400 дослідників. 4 лютого 2016 року Стенфордський університет оголосив, що Тесьє-Лавінь змінить президента університету Джона Лероя Геннессі[2].

Марк зустрів свою дружину Мері, коли вони були на постдоктораті в Колумбійському університеті в Нью-Йорку. У них троє спільних дітей[3].

Відзнаки

Тесьє-Лавінь отримав премію нейропластичності 1996 року, премію В. Олдена Спенсера 2010 року та премію Грубера в галузі нейронауки 2020 року. Він був обраний до Національної академії наук у 2005 році, до Американської академії мистецтв і наук у 2013 році та до Американського філософського товариства у 2017 році.

Джерела

https://professorships.stanford.edu/content/University%2C%20Presidential%2C%20and%20Provostial%20Professorships
Neuroscience pioneer Marc Tessier-Lavigne named Stanford's next president, abgerufen am 26. Februar 2017
«A Leader in Full», abgerufen am 26. Februar 2017

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[[https://professorships.stanford.edu/content/University%2C%20Presidential%2C%20and%20Provostial%20Professorships_https://professorships.stanford.edu/content/University%2C%20Presidential%2C%20and%20Provostial%20Professorships]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://professorships.stanford.edu/content/University%2C%20Presidential%2C%20and%20Provostial%20Professorships

[2] Neuroscience pioneer Marc Tessier-Lavigne named Stanford's next president, abgerufen am 26. Februar 2017

[3] «A Leader in Full», abgerufen am 26. Februar 2017