Марсель Діонн
Марсель Елфеж Діонн (фр. Marcel Elphege Dionne; 13 листопада 1950, Драммонвіль, Квебек, Канада) — канадський хокеїст, центральний нападник.
Марсель Діонн | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 3 серпня 1951 (70 років) Драммонвіль, Квебек, Канада | |||
Зріст | 173 см | |||
Вага | 84 кг | |||
Позиція | центральний нападник | |||
Кидок | Правий | |||
Проф. клуби | «Детройт Ред-Вінгс» «Лос-Анжелес Кінґз» «Нью-Йорк Рейнджерс» | |||
Нац. збірна | Канада | |||
Драфт НХЛ | 2-й загальний, 1971 «Детройт Ред-Вінгс» | |||
Ігрова кар'єра | 1971 — 1989 | |||
Зала слави, 1992 | ||||
Сайт | marceldionne.com | |||
Марсель Діонн у Вікісховищі |
Член зали слави хокею (1992). У «Списку 100 найкращих гравців НХЛ» займає загальне 38-е місце та 16-е серед центральних нападників.
Клубна кар'єра
Три сезони провів у клубі «Сент-Катарінс Блекгокс» (англ. «St. Catharines Black Hawks»), який грав у юніорській хокейної лізі Онтаріо. Свого часу за цю команду грав Майк Гартнер.
На драфті 1971 року був обраний клубом «Детройт Ред-Вінгс» під загальним другим номером. За команду з Детройта провів чотири сезони. Найбільш вдалим виявився останній (1974/75): отримав трофей Леді Бінг та вперше брав участь у матчі «Всіх зірок НХЛ».
Дванадцять сезонів провів у складі «Лос-Анжелес Кінґз». Перший зірковий хокеїст команди. В сезоні 1976/77 вдруге був нагороджений трофеєм Леді Бінг. Два роки поспіль визнавався найкращим гравцем ліги за версією асоціації гравців Національної хокейної ліги (трофей Лестера Пірсона). В сезоні 1979/80 отримав нагороду Арта Росса, як найрезультативніший гравець регулярного чемпіонату НХЛ.
Завершив хокейну кар'єру, в сезоні 1988/89, у складі клубу «Нью-Йорк Рейнджерс».
За кількістю забитих голів в історії Національної хокейної ліги посідає четверте місце (731), а за набраними очками — п'яте (1771). З 1992 року член зали слави хокею в Торонто, а з 1997 — зали слави канадського спорту в Калгарі.
Виступи за збірні
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Хокей із шайбою | |||
Представник Канада | |||
Чемпіонат світу | |||
Бронза | ЧССР 1978 | ||
Бронза | ФРН 1983 | ||
Бронза | СРСР 1986 | ||
Кубок Канади | |||
Золото | Канада 1976 | ||
Срібло | Канада 1981 |
Після першого влалого сезону в національній хокейній лізі був запрошеший до збірної Канади. Перебував у резерві національної збірної під час суперсерії 1972 року з радянськими хокеїстами.
Переможець (1976) та фіналіст (1981) Кубку Канади
У складі збірної НХЛ брав участь у Кубку виклику 1979 року.
Учасник чотирьох чемпіонатів світу. На трьох з них збірна Канади здобувала бронзові нагороди. У 1978 році був визнаний найкращим нападником турніру.
Нагороди та досягнення
- Володар Кубка Канади (1): 1976
- Фіналіст Кубка Канади (1): 1981
- Третій призер чемпіонату світу (3): 1981
- Найкращий нападник чемпіонату світу (1): 1978
- Володар трофею Леді Бінг (2): 1975, 1977
- Володар нагороди Лестера Пірсона (2): 1979, 1980
- Володар трофею Арта Росса (1): 1980
- Гравець першого складу «Всіх зірок НХЛ» (2): 1977, 1980
- Гравець другого складу «Всіх зірок НХЛ» (2): 1979, 1981
- Учасник матчів «Всіх зірок НХЛ» (8): 1975—1978, 1980, 1981, 1983, 1985
Статистика
Скорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах
Виступи на клубному рівні
Регулярний чемпіонат | Плей-офф | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сезон | Команда | Ліга | І | Г | П | О | Штр | І | Г | П | О | Штр | ||
1968/69 | «Сент-Катарінс Блекгокс» | ОХЛ | 48 | 37 | 63 | 100 | 38 | 18 | 15 | 20 | 35 | 8 | ||
1969/70 | «Сент-Катарінс Блекгокс» | ОХЛ | 54 | 55 | 77 | 132 | 46 | 10 | 12 | 20 | 32 | 10 | ||
1970/71 | «Сент-Катарінс Блекгокс» | ОХЛ | 46 | 62 | 81 | 143 | 20 | 15 | 29 | 26 | 55 | 11 | ||
Всього в ОХЛ | 148 | 154 | 221 | 375 | 104 | 43 | 56 | 66 | 122 | 29 | ||||
1971/72 | «Детройт Ред-Вінгс» | НХЛ | 78 | 28 | 49 | 77 | 14 | – | – | – | – | – | ||
1972/73 | «Детройт Ред-Вінгс» | НХЛ | 77 | 40 | 50 | 90 | 21 | – | – | – | – | – | ||
1973/74 | «Детройт Ред-Вінгс» | НХЛ | 74 | 24 | 54 | 78 | 10 | – | – | – | – | – | ||
1974/75 | «Детройт Ред-Вінгс» | НХЛ | 80 | 47 | 74 | 121 | 14 | – | – | – | – | – | ||
1975/76 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 80 | 40 | 54 | 94 | 38 | 9 | 6 | 1 | 7 | 0 | ||
1976/77 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 80 | 53 | 69 | 122 | 12 | 9 | 5 | 9 | 14 | 2 | ||
1977/78 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 70 | 36 | 43 | 79 | 37 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | ||
1978/79 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 80 | 59 | 71 | 130 | 30 | 2 | 0 | 1 | 1 | 0 | ||
1979/80 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 80 | 53 | 84 | 137 | 32 | 4 | 0 | 3 | 3 | 4 | ||
1980/81 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 80 | 58 | 77 | 135 | 70 | 4 | 1 | 3 | 4 | 7 | ||
1981/82 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 78 | 50 | 67 | 117 | 50 | 10 | 7 | 4 | 11 | 0 | ||
1982/83 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 80 | 56 | 51 | 107 | 22 | – | – | – | – | – | ||
1983/84 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 66 | 39 | 53 | 92 | 28 | – | – | – | – | – | ||
1984/85 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 80 | 46 | 80 | 126 | 46 | 3 | 1 | 2 | 3 | 2 | ||
1985/86 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 80 | 36 | 58 | 94 | 42 | – | – | – | – | – | ||
1986/87 | «Лос-Анжелес Кінґз» | НХЛ | 67 | 24 | 50 | 74 | 54 | – | – | – | – | – | ||
1986/87 | «Нью-Йорк Рейнджерс» | НХЛ | 14 | 4 | 6 | 10 | 6 | 6 | 1 | 1 | 2 | 2 | ||
1987/88 | «Нью-Йорк Рейнджерс» | НХЛ | 67 | 31 | 34 | 65 | 54 | – | – | – | – | – | ||
1988/89 | «Нью-Йорк Рейнджерс» | НХЛ | 37 | 7 | 16 | 23 | 20 | – | – | – | – | – | ||
Всього в НХЛ | 1348 | 731 | 1040 | 1771 | 600 | 49 | 21 | 24 | 45 | 17 | ||||
1988/89 | «Денвер Рейнджерс» | ІХЛ | 9 | 0 | 13 | 13 | 0 | – | – | – | – | – | ||
Всього в ІХЛ | 9 | 0 | 13 | 13 | 0 | – | – | – | – | – |