Марсове поле (Львів)

Марсове поле — радянський військовий меморіал у Львові. Розташований на вулиці Мечникова, прилеглий до Личаківського цвинтаря з північного боку.

Марсове поле
Інформація про цвинтар
49°50′08″ пн. ш. 24°03′14″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Львів
Відкрито 1944
Статус військовий цвинтарd і меморіал
Кількість поховань 3491
Адреса:
Вулиця Мечникова

Марсове поле
Марсове поле (Україна)
Кілька могил з типовими надгробками, які збереглись у первинному вигляді після впорядкування цвинтаря

Влітку Марсове поле є місцем відпочинку львів'ян[1].

Початково це місце було частиною військового цвинтаря вояків австрійської армії і союзників, що полягли у першій світовій війні. Завдяки докладному плану 1927 року відомо про 4712 окремих і спільних могил. Серед похованих були німці, українці, поляки, серби, чехи, турки, боснійці.

У 19461947 роках похованих було ексгумовано і на цьому місці створено цвинтар солдатів Радянської армії, що полягли у другій світовій війні і військ НКВС, що загинули під час каральних операцій проти мирного населення Галичини і в боях із відділами Української повстанської армії. Поступово цвинтар було заповнено однаковими бетонними надгробками. Офіційно вважається, що кількість похованих сягає 3491. За твердженням істориків, кількість реально похованих менша.

Сучасного вигляду меморіалові надано 1974 року за проектом Андрія Шуляра, Василя Каменщика і Володимира Бойка. Меморіал утворений трьома рядами чорних гранітних плит з іменами загиблих і двома рядами червоних плит між ними. Це мало символізувати гвардійську стрічку. Більша частина солдатів загинула у період 19441950 років, що не збігається з роками другої світової війни. Через це дати смерті викарбувано лише на деяких плитах. Зі сторони вулиці Мечникова встановлено Орден Вітчизняної війни з епітафією «Небо, земля, люди! За Вас, за правду Ленина, на пути к Победе мы полегли.» На парканах та стінах навколишніх будинків розміщувались фанерні щити з написами та зображеннями ідеологічного спрямування. 1985 року проведено конкурс проектів другої черги будівництва пам'ятника. Проєкт скульптури із зображенням святого Георгія Переможця на коні скульптора Еммануїла Миська і архітектора Василя Каменщика було відзначено премією, але не реалізовано[2].

У верхній частині «Марсового поля» на початку 1990-х років встановлено металевий хрест, який пофарбовано «під березу», з написом «Оборонцям Львова, стрільцям і старшинам УГА, які полягли за волю України в 1918—19 роках». Цей знак стосується ще одного знищеного цвинтаря, який розташовувався близько 100 метрів на схід від хреста, де тепер розташовані цивільні поховання радянського часу[3].

У нижній частині «Марсового поля», стоять поставлені в один ряд три невеликі кам'яні хрести, під якими знаходяться крипти-гробниці. Упродовж 19941998 років тут перепоховано 250 жертв більшовицького терору, закатованих у Замарстинівській в'язниці. Згодом, у 1999 році перепоховано ще понад 140 жертв з цієї ж в'язниці[3].

26 жовтня 2021 року демонтовано радянську зірку, встановлену на Марсовому полі, що входить до складу музею-заповідника «Личаківський цвинтар». Радянська зірка була виготовлена з бронзи, розміром 3,6х3,6 м, вагою близько півтори тонни. Її виготовили в 1970-х роках, коли проводили реконструкцію Марсового поля[4]. Згідно з рішенням виконкому міськради зірку перевезуть до музею «Територія терору»[5].

Примітки

Джерела

  • Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — ISBN 978-617-629-367-5.
  • Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 93—94. — ISBN 966-8955-00-5.
  • Харчук Х. Австрійський військовий цвинтар та поховання українських стрільців на Личакові // Галицька брама. — 1998. — № 5—6 (53—54). — С. 18—20.
  • Шишка О. Радянські військові меморіали // Галицька брама. — 1998. — № 5—6 (53—54). — С. 28—29.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.