Мартенівська сталь
Марте́нівська сталь — сталь, що її виплавляють з переробного чавуну і сталевого брухту в мартенівських печах. Містить 0,010-0,040% S, 0,010-0,040% P і 0,003-0,008% N2. За способом виплавлення розрізняють мартенівську сталь кислу і осно́вну, за хімічним складом — вуглецеву сталь, низьколеговану і леговану сталь. З мартенівської сталі виготовляють прокат, шестерні, вали, пружини, ресори тощо.
У середині XX століття мартенівська сталь займала 80% всієї сталі, виробленої у світі,[1] на початку ХХІ століття її частка знизилася до кількох відсотків.
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія. — Т.6, Київ, 1981. Стор. 381. (рос.)
Посилання
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.