Мартос Олексій Іванович

Олексі́й Іва́нович Ма́ртос (нар.1790(1790)пом.13 (25) серпня 1842) дійсний статський радник, історик, письменник. Син скульптора Івана Мартоса (17531835).

Мартос Олексій Іванович
Народився 12 грудня 1790(1790-12-12)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 25 серпня 1842(1842-08-25) (51 рік)
Ставрополь, Кавказька губернія, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність історик
Alma mater Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Батько Мартос Іван Петрович
Нагороди

Закінчив Петербурзький Інженерний корпус, служив військовим інженером в Києві, автор «Історії України» (в 5 томах; до кінця Гетьманщини), рукопис якої загубився (опубліковано лише кілька розділів).

У 1822 р. закінчив роботу над тритомною (за іншими даними — п’ятитомною) «Історією запорозьких козаків», яка була високо оцінена рядом фахівців, однак залишилася невиданою, очевидно, через цензурні перешкоди (за іншими відомостями — знята з публікації автором через побоювання конкуренції з «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського).

Рукопис праці загубився (мав відтворювати події в Україні до кінця існування Гетьманщини); відомо лише 2 уривки з 3-го тому, опубліковані у 1822—1823 рр. у журналі «Північний архів» (про Берестецьку битву 1651 р. і про шлюб та смерть сина Б. Хмельницького — Тимофія).

Після урядової служби в сибірських губерніях опублікував етнографічну працю «Листи про східний Сибір» (1827).

Виступав як перекладач (перекладав російською мовою твори Квінта Курція і Архенгольца).

Залишив спогади і щоденник (опубліковані 1893 в журналі «Російський архів» № 7-8), які охоплюють події 1806—1816 років і містять цікаві спостереження про тогочасні воєнні дії.

Примітки

    Джерела та література

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.