Ясь Олексій Васильович

Олексій Васильович Ясь (2 жовтня 1967, Київ) — український історик, фахівець з української історіографії та інтелектуальної історії XIX-XX століть, доктор історичних наук (2014), член-кореспондент НАН України (2021).

Олексій Васильович Ясь
Народився 2 жовтня 1967(1967-10-02) (54 роки)
Київ
Місце проживання Київ
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Галузь історія, українська історіографія XIX—XX ст., інтелектуальна історія, методологія історії
Заклад Інститут історії України НАН України
Ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Пінчук Юрій Анатолійович
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України
Особ. сторінка nas.academia.edu/ОлексійЯсь

Життєпис

Народився 2 жовтня 1967 року в Києві. У 1993 році з відзнакою закінчив історичний факультет Київського державного університету, 1997 року аспірантуру заочної форми навчання Інституту історії України НАН України.

З червня 1993 року — інженер-дослідник, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник, а від січня 2017 року — провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.

У квітні 2000 року, під керівництвом доктора історичних наук Ю. А. Пінчука, захистив кандидатську дисертацію «Державницька традиція в українській зарубіжній історичній науці 1945—1991 рр.».

У грудні 2014 року захистив докторську дисертацію «Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку XIX — 80-х років XX ст.» (науковий консультант академік НАН України В. А. Смолій).

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2011). Заслужений діяч науки і техніки України (2016). Книга О. Яся «Багатоликий Микола Костомаров» посіла перше місце у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року 2018» в номінації «Минувшина. Біографії / Мемуари» та ІІ Всеукраїнському бібліотечному «Біографічному Рейтингу — 2018» у номінації «Життєпис». Лауреат Премії НАН України ім. М. І. Костомарова за серію праць з української історіографії XIX—XX ст. (2019).

Основні праці

Джерела

  • Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / серія: «Українські історики». — Київ–Львів, 2003. — Вип.2, ч. 1. — С. 380—381.
  • Інститут історії України НАН України. 1936—2006. — К.: НАН України. Ін–т історії України, 2006. — С.692–693.
  • Українські бібліографи: біограф. відом., проф. діяльн., бібліогр. / уклад. Н. І. Абдуллаєва; наук. ред. В. О. Кононенко. — К., 2011. — Вип. 3 — С.163–164.
  • Енциклопедія історії України. — К.:  Наук. думка, 2013. — Т. 10: Т–Я. — С. 765—766.
  • Федорук Я. Історик, його стиль і тексти: нова книга з української історіографії // Пам'ятки України. — 2014. — № 9. https://www.academia.edu/21538768
  • Буряк Л. Рецензія на монографію: Ясь О. Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок XIX — 80-ті роки XX ст.): У 2 ч. / За ред. В. А. Смолія. — К., 2014. —  Ч. 1. — 587 с.;  Ч. 2. — 650 с. // Український археографічний щорічник: Нова серія. — К., 2016. — Т. 22/23,  вип. 19/20. — С. 546—551. http://chtyvo.org.ua/authors/Buriak_Larysa/Rets_na_kn_Yas_O_Istoryk_i_styl_Vyznachni_postati_ukrainskoho_istoriopysannia_u_svitli_kulturnykh_ep/

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.