Мартьянов Дмитро Андрійович
Дмитро́ Андрі́йович Мартья́нов (2 листопада 1992 — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
Мартьянов Дмитро Андрійович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
2 листопада 1992 Запоріжжя |
Смерть |
29 серпня 2014 (21 рік) Червоносільське |
Поховання | Кушугумський цвинтар |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | «Донбас» |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис
Активний учасник Революції Гідності, був у складі Самооборони Запоріжжя, охороняв адміністративні будівлі від захоплення проросійськими сепаратистами, чергував на блокпостах. Потім вирушив на фронт, стрілець 1-го взводу 2-ї роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас», псевдо «Сон».
Загинув під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське. Вояки бачили, як поранений Дмитро відстрілювався з гранатомета.
3 вересня 2014-го тіло Дмитра разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014 року тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська — як невпізнаний Герой.
Батьки Дмитра довго відмовлялися проходити аналіз ДНК; ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському цвинтарі. 8 вересня 2016 року Дмитра перепоховали з військовими почестями на Кушугумському цвинтарі Запоріжжя.
Без сина лишилися батьки.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 16 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- «Іловайським Хрестом» (посмертно)
- медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
- почесним нагрудним знаком народної шани «Гідність та ВОЛЯ» № 1 (посмертно)
Примітки
- Указ Президента України від 16 листопада 2016 року № 506/2016 «Про відзначення державними нагородами України»