Маршал Устинов (ракетний крейсер)

«Маршал Устинов» — радянський і російський ракетний крейсер, другий корабель проєкту 1164 «Атлант». На даний момент входить до складу Північного флоту ВМФ Росії. Корабель побудовано на суднобудівному заводі імені 61 комунара в Миколаєві і названо на честь Маршала Радянського Союзу, міністра оборони СРСР Дмитра Федоровича Устинова. До 5 листопада 1986 носив ім'я «Адмірал Флоту Лобов».

Маршал Устинов
рос. Маршал Устинов
Служба
Тип/клас Ракетний крейсер
Держава прапора СРСР
 Росія
Корабельня Суднобудівний завод імені 61 комунара Миколаїв
Закладено 1978
Спущено на воду 1982 року
Введено в експлуатацію 1986 року
Статус В ремонті на ЦС «Звёздочка» Після ремонту буде переданий Тихоокеанському флоту.
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 11 280 тон
Довжина 186,5 м
Ширина 20,8 м
Висота 42,5 м (від кіля до клотика)
Осадка 7,6 м
Технічні дані
Потужність 4 × 22 500 к. с. + 2 × 7700 к. с. = 105 000 к. с.
Швидкість 32 вузли, економна 18 вузлів
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 476 (510)
Озброєння
Артилерія 1 × 2 АК-130
Торпедно-мінне озброєння 2 × 5 533-мм торпедних апарати
Ракетне озброєння 16 ПУ ПКРК (П-500 «Базальт»)
64 ПУ ЗРК С-300Ф «Риф»
2 × 2 ЗРК «Оса-МА»
Зенітне озброєння 6 ЗУ АК-630
Авіація 1 гелікоптер Ка-27

Історія

Корабель було закладено 5 жовтня 1978 року на стапелі Миколаївського суднобудівного заводу імені 61 комунара під найменуванням «Адмірал Флоту Лобов». 25 лютого 1982 року судно було спущено на воду, а 15 вересня 1986 стало в стрій. 5 листопада того ж року крейсер було включено в склад КСФ.

З грудня 1987 по червень 1988 та в 1989 році виконував завдання бойової служби в Середземному морі. З 21 по 29 липня 1989 року наніс офіційний візит на американську військово-морську базу в місті Норфолк, штат Вірджинія. 16-20 липня 1991 відвідав базу ВМС США Мейпорт в штаті Флорида, а з 30 червня по 5 липня 1993 навідався в Галіфакс, Канада. З 1994 по 17 грудня 1997 року знаходився на плановому ремонті на петербурзькому АТ «Северная верфь», де була замінена головна енергетична установка. В травні 1995 брав участь у ролі флагманського корабля на військово-морському параді в Санкт-Петербурзі на честь 50-річчя перемоги у Німецько-радянській війні. В липні 1996 року також брав участь в ролі флагманського корабля на військово-морському параді в Санкт-Петербурзі на честь 300-річчя Російського Флоту.

В січні 2001 року на кораблі був здійснений навігаційний ремонт на заводі СРЗ-35 в селищі Роста в районі Мурманська. 21 лютого того ж року над крейсером взяла шефство столиця Білорусі, делегація якої відвідала корабель, який стояв на ремонті. Юридично цей факт був закріплений договором, який підписали голова Мінського міськвиконкому і командир корабля. З 21 вересня по 22 жовтня 2004 року брав участь у дальньому поході Корабельно-Авіаносної групи Північного флоту в північно-східну Атлантику. 17 липня 2008 року крейсер почав виконувати патрулювання вод Північного Льодовитого океану навколо Шпіцбергена[1], прийнявши зміну у протичовнового корабля «Сєвєроморськ», по причині того, що «Норвегія заважає працювати в цих водах російським рибалкам»[2].

З липня 2011 року знаходиться на капітальному ремонті на судноремонтному заводі «Звёздочка». Після ремонту крейсер планується перевести на Тихоокеанський флот[3].

Командири

Командир Роки командування Звання
Верегін Володимир Дмитрович 1984—1989 Капітан I рангу
Фрунза Г. І. 1989—1991 Капітан II рангу
Авакянц Сергій Йосипович 1991—1996 Капітан I рангу
Кулієв І. Н. 1996—1998 Капітан I рангу
Собгайда А. В. 1998—2002 Капітан I рангу
Жуга С. Ю. 2002—2005 Капітан I рангу
Кравченко П. М. 2005—2008 Капітан I рангу
Неклюдов І. В. 2008—2011 Капітан I рангу
Алантьєв С. Г. 2011 — наш час Капітан I рангу

Фотогалерея

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.