Марілу Толо

Справжнє ім'я — Марія Лусія.

Була манекенницею у Валентина Гаравані. У 1959 році у віці 15-ти років виступила в ролі мовчазної служниці в популярному в Італії мінісеріалі «Музікіере». Продовжувала працювати на ТБ, грала ролі другого плану.  

Дебютувала на великому екрані в ролі Маргарити в фільмі Альберто Латтуади «Солодкі обмани». У 1960 році знялася в чотирьох фільмах.  

Завдяки красі, чарівності та яскравому драматичному даруванню Марілу Толо швидко висунулася в ряди найкращих актрис італійського кіно 60-х — 70-х років. Грала у фільмах різних стилів і жанрів — бойовиках, «спагетті-вестернах», фільмах жахів, військових драмах, еротичних комедіях.  

Акторські удачі Марілу Толо — Діана в мелодрамі Вітторіо Де Сіка «Шлюб по-італійськи» (1964), Сільвана в стрічці Карло Лідзані «Челестіно» (1964), невелика роль в картині Федеріко Фелліні «Джульєтта і духи» (1965), Адріана в драмі Валентино Орсіні «Засуджені на вічні муки на землі / I Dannati della terra» (1967), Верде в драмі Сальваторе Сампера «Убийте жирного тільця і підсмажте його / Uccidete il vitello grasso e arrostitelo» (1970).  

Значна акторська робота — Сирена Лі Пума в соціальній драмі Даміано Даміані «Визнання комісара поліції прокурору республіки» (1971). Марілу Толо створила образ переляканої, розтерзаної сумнівами жінки, закоханої в людину, яка намагається її вбити.  

Акторській манері Марілу Толо властиві темпераментність, тонкість психологічної проробки образу, яскраве нюансування характеру.  

Починаючи з середини 70-х років знімалася переважно в телесеріалах. У 1985 році з успіхом виконала роль Ванди у комедійному серіалі Серджіо СІТТІМ^{[[{{{1}}}|?]]} «Sogni e besogni». Після 1985 року в кіно і на ТБ не знімалася.  

З 1975 року одружена з режисером Роберто Веліна. Живе у Франції, Мексиці і США.

• Біографія акторки на сайті «Кінотеатр ру.»