Маріо Сото

Маріо Сото (ісп. Mario Soto, нар. 10 липня 1950, Сантьяго) — чилійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Футболіст року в Чилі (1982).

Маріо Сото
Особисті дані
Народження 10 липня 1950(1950-07-10) (71 рік)
  Сантьяго, Чилі
Зріст 177 см
Вага 71 кг
Громадянство  Чилі
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1969–1973 «Депортес Магальянес» 85 (0)
1974–1976 «Уніон Еспаньйола» 105 (2)
1977 «Палмейрас»  ? (?)
1978–1985 «Кобрелоа» 235 (11)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1975–1985 Чилі 48 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2004–2005 «Уніон Сан-Феліпе»
2005–2007 «Сантьяго Вондерерз»
2010 «Кобрелоа»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Депортес Магальянес» та «Кобрелоа», а також національну збірну Чилі.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за команду «Депортес Магальянес», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 85 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Депортес Магальянес», був основним гравцем команди.

1974 року Маріо перейшов в інший місцевий клуб «Уніон Еспаньйола» і 1975 року з командою виграв чемпіонат Чилі і досяг фіналу Кубка Лібертадорес.

У 1977 році Сото виступав за бразильський «Палмейрас», після чого повернувся на батьківщину, перейшовши до клубу «Кобрелоа», за який відіграв 8 сезонів. Граючи у складі «Кобрелоа» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і тричі вигравав чемпіонат Чилі в 1980, 1982 і 1985 роках, а також двічі досягав фіналу Кубка Лібертадорес, в 1981 і 1981 роках, але тиак жодного разу і не виграв головний турнір Південної Америки. У 1982 році він був визнаний у Футболістом року в Чилі[1]. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Кобрелоа» у 1985 році.

Виступи за збірну

16 липня 1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Чилі в грі Кубка Америки 1975 року проти Перу (1:1). Загалом зіграв в усіх чотирьох іграх своєї команди на турнірі, де чилійці не подолали груповий етап. Натомість на наступному розіграші Кубка Америки 1979 року Сото з командою виступили значно краще, дійшовши до фіналу турніру, а сам Маріо зіграв у всіх 7 іграх.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії. Чилі на турнірі програло три матчі ФРН, Австрії та Алжиру і не вийшла з групи, а Сото зіграв всі три матчі повністю[2].

Востаннє в національній збірній з'явився 17 листопада 1985 року у кваліфікаційному матчі до чемпіонату світу 1986 року з Парагваєм (2:2). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 48 матчів, забивши 1 гол[3].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру 2004 року, очоливши тренерський штаб клубу «Уніон Сан-Феліпе».

2005 року став головним тренером команди «Сантьяго Вондерерз», тренував команду з Вальпараїсо два роки.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Кобрелоа», головним тренером команди якого Маріо Сото був протягом 2010 року.

Титули і досягнення
«Уніон Еспаньйола»: 1975
«Кобрелоа»: 1980, 1982, 1985

Індивідуальні
  • Футболіст року в Чилі: 1982

Примітки
  1. Revista Deporte Total N° 94 del 29.3.1983.
  2. World Cup 1982 finals. www.rsssf.com. Процитовано 21 березня 2021.
  3. Статистика на сайті RSSSF.com (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.