Марішка Вереш
Марішка Вереш (угор. Veres Mariska, 1 жовтня 1947, Гаага — 2 грудня 2006, Гаага) — нідерландська співачка, солістка групи «Shocking Blue», найвідоміша виконавиця хіта «Venus», відомого як «шизгара» (від приспіву «She's got it»).
Марішка Вереш | |
---|---|
нід. Mariska Veres | |
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 1 жовтня 1947[1][2] |
Місце народження | Гаага, Нідерланди |
Дата смерті | 2 грудня 2006[3][1][2] (59 років) |
Місце смерті | Гаага, Нідерланди |
Роки активності | 1963 — 2006 |
Громадянство | Нідерланди |
Професії | співачка |
Співацький голос | контральто |
Жанр | рокмузика |
Гурти | «Shocking Blue» |
![]() |
Юні роки
Марішка Вереш народилася в Гаазі. Батько, Лайош Вереш, угорський циган за національністю, був скрипалем у циганському ансамблі. Мати — російсько-французького походження, уродженка Німеччини. У дитинстві Марішка співала у циганському ансамблі, в якому працював її батько; там же її сестра Ілонка грала на фортепіано.
Марішка почала кар'єру співачки 1964 року (тобто в 17 років) у Гаазі з біт-групою «Les Mystères». Колектив переміг на конкурсі талантів у Меррюсте (Вармонд), провів гастролі Німеччиною і випустив сингл «Summertime».
1966 року вона на деякий час увійшла до складу «Blue Fighters», гаагської групи, яка випустила один EP, у складі якої грали Джон Мерано (вокал), Хенк Схепстра (ударні), Ед Кутсір (бас) та гітаристи Тон ван Аудхесден і Роб Пурбодіпуро. Потім співала з групами «Danny & Favourites» (1967) і «Motowns» (1967). Вереш записала два сльні сингли («Topkapi», 1965; «Dag en nacht», 1967) до того, як приєдналася 1967 року до групи «Bumble Bees» (дослівно — «Джмелі»).
У Shocking Blue
1968 року Bumble Bees виступили на вечорі, присвяченому святкуванню успіху першого нідерландського хіта «Golden Earring» і справили неабияке враження на менеджера групи «Shocking Blue»: він умовив лідера групи Роббі ван Леейвена запросити до складу вокалістку і замінити в такий спосіб Фреда де Вілде, який мав йти служити до війська.
Вона мала вражаючий голос, геть несхожий на голоси інших співачок. Щось було в ній від Грейс Слік з «Jefferson Airplane». Тільки-но вона прийшла до групи, усе одразу ж змінилося.
1969 року група випустила перший офіційний альбом, а 1970 року стала всесвітньо відомою після того, як сингл «Venus» очолив хіт-паради США, Італії, Бельгії, Франції, Іспанії і Німеччини. У Нідерландах сингл піднявся до 3-го, а у Великій Британії — до 10-го місця.
![](../I/Shocking_Blue_923-2659.jpg.webp)
Марішка стала секс-символом групи: багато згадували про те враження, яке вона справляла — великими, яскраво підведеними синіми очима, містичною аурою, довгим волоссям. При цьому сама вона була сором'язливою, наївною і вразливою. Відомий випадок, коли Роббі (відомий своїм снобізмом) накричав на неї: вона розплакалася і подзвонила мамі, яка, в свою чергу, поскаржилася менеджеру. Марішка безумовно не відповідала дикуватому іміджу «фатальної жінки». Вона не курила і не вживала алкоголь; обожнювала чай і кішок; до складу «Shocking Blue» погодилася увійти за головної умови: жодних «відносин» з музикантами.
Пізніше, згадуючи про ті дні, вона говорила в інтерв'ю бельгійському журналу Flair (1996): «Я була просто розфарбованою лялькою, ніхто не смів до мене і доторкнутися. Це зараз я стала більш відкрита до спілкування з людьми».
Після «Venus» гурт випустив ще 15 синглів і 7 альбомів. Хітами стали їх пісні «Never Marry a Railroad Man», «Long and Lonesome Road», «Hello Darkness», «Blossom Lady» і «Eve and the Apple».
Сольна кар'єра і возз'єднання
Після розпаду «Shocking Blue» 1974 року Вереш почала сольну кар'єру (зрідка їй допомагав Роббі ван Леейвен), але, можливо, через нестачу мотивації, успіху не досягла.
1978 року Марішка взяла участь у запису синглу «Neon City» групи «Mistral» (яку на той час очолював ван Леейвен). 1979 року Роббі ван Леейвен вирішив відродити групу: вони записали сингл «Louise» (так і залишився невипущеними) і знов розпалися. Роббі говорив, що єдиною причиною, чому возз'єднання не відбулося, була Марішка. Але не пояснив, чому.
![](../I/Mariska_Libelle.jpg.webp)
1984 року група зрештою возз'єдналася, щоб дати два концерти на «Back to the Sixties Festival», але вже без Роббі, який до цього часу перебрався до Люксембургу.
Наприкінці 1980-х років Марішка виступала з власною групою під назвою «Veres», а на початку 1990-х виступила на сцені з групою «The Clarks». 1992 року Марішка Вереш стала солісткою джазового гурту «Shocking Jazz Quintet» і випустила з нею один CD. 1993 року вона зібрала новий склад «Shocking Blue» (з дозволу ван Леейвена, залишивши за собою назву групи), з якої записала сингл «Body And Soul» (1994).
2003 року Вереш записала альбом із циганським ансамблем Андрія Сербана «Gypsy Heart».
Останні роки і смерть
Незважаючи на тривалі стосунки з гітаристом Андре ван Гелдропом, Марішка Вереш не вийшла заміж і не мала дітей.
Померла швидкоплинно, у віці 59 років, за три тижні після виявлення раку жовчного міхура, 2 грудня 2006 року в Гаазі.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #132587548 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Maria Elisabeth Ender — 2009.
- http://www.nytimes.com/2006/12/08/obituaries/08veres.html