Сноб
Сноб (англ. snob) — людина, поведінка і смаки якої визначаються прагненням не відстати від моди і постійно дотримуватися манер престижного кола, марнославна людина, що цінує престиж понад усе.
![](../I/Snob.JPG.webp)
Сноб, виставка 1867 р.
Сноби в літературі
- Журден з п'єси «Міщанин-шляхтич» Мольєра.
- «Книга снобів, написана одним з них», Вільям Теккерей.
- «На жалі бритви», Сомерсет Моем. Одну з сюжетних ліній цього твору автор закрутив навколо персонажа Еліота Темплтона, який «жив як сноб і помер як сноб».
![]() |
Вони підозрювали в ньому сноба. І не без підстав. Звичайно, він [Елліот Темплтон] був сноб і навіть не соромився цього. Він готовий був зазнати будь-якої невдачі, знести будь-яку насмішку, проковтнути будь-яку грубість, аби отримати запрошення на раут, куди прагнув потрапити, або бути представленим якій-небудь сварливій, старій аристократці. Він був невтомний. | ![]() |
— -«На жалі бритви», Сомерсет Моем. |
- «Анатомія снобізму». Артур Кестлер.
- «Місіс Деллоуей». Вірджинія Вулф.
- «Мартін Іден». Джек Лондон
- «Сноби». Джуліан Феллоуз.
- «Снобізм і прогрес». Стефан Жеромський.
- «Сноби». Лесь Подерв'янський.
Джерела
- Снобізм Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2
Посилання
- Сноб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1785. — 1000 екз.
- «Сноб» у словнику «СУМ»
- Снобізм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.