Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Marie Elisabeth von Braunschweig-Wolfenbüttel), (нар. 7 січня 1638 пом. 15 лютого 1687) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з дому Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Молодшого та принцеси Мекленбург-Гюстровської Софії Єлизавети, дружина герцога Саксен-Айзенаху Адольфа Вільгельма, після його смерті — герцога Саксен-Кобургу Альбрехта.

Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська
нім. Marie Elisabeth von Braunschweig-Wolfenbüttel
Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Портрет Марії Єлизавети
1-а герцогиня-консорт Саксен-Айзенаху[1]
Початок правління: 18 січня 1663
Кінець правління: 21 листопада 1668
Інші титули: герцогиня-консорт Саксен-Кобургу (16801687)

Попередник: не було
Наступник: Йоганетта Сайн-Вітгенштайн

Дата народження: 7 січня 1638(1638-01-07)
Місце народження: Брауншвейг, Брауншвейг-Вольфенбюттель
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 15 лютого 1687(1687-02-15) (49 років)
Місце смерті: Кобург, Саксен-Кобург, Священна Римська імперія
Чоловік: 1) Адольф Вільгельм
2) Альбрехт
Діти: Від першого шлюбу: Карл Август, Фрідріх Вільгельм, Адольф Вільгельм, Ернст Август, Вільгельм Август
Від другого шлюбу: Ернст Август
Династія: Вельфи, Ернестинська лінія Веттінів
Батько: Август Молодший
Мати: Софія Єлизавета Мекленбург-Гюстровська

Біографія

Ранні роки

Народилась 7 січня 1638 року у Брауншвейзі. Була другою дитиною та єдиною донькою в родині герцога Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Молодшого та його третьої дружини Софії Єлизавети Мекленбург-Гюстровської. Мала рідного старшого брата Фердинанда Альбрехта, молодший же, Крістіан Франц, прожив кілька місяців. Також в сім'ї зростали єдинокровні старші сиблінги Рудольф Август, Сибілла Урсула, Клара Августа та Антон Ульріх від попереднього шлюбу батька.

Перший час сімейство мешкало у замку Данквардероде, до того як у 1644 році переїхало до резиденції у Вольфенбюттелі. Після Вестфальського миру 1648 року батько підтримував у князівстві спокій та перетворив країну на культурний центр. Матір розвивала придворний театр, в якому, перед обраною публікою, виступали, в основному, члени та родичі герцозької родини.

З кінця 1645 до жовтня 1646 року вчителем Марії Єлизавети та її суродженців був поет Зігмунд фон Біркен.

Перший шлюб

Портрет Адольфа Вільгельма пензля Крістіана Ріхтера

У віці 25 років дівчина взяла шлюб із 30-річним герцогом Саксен-Айзенаху Адольфом Вільгельмом. Весілля відбулося 18 січня 1663 у Вольфенбюттелі. Оселилися молодята у Айзенаху.[2] У них народилося п'ятеро синів:

Найменший син народився за кілька днів після смерті батька і від народження став правителем Саксен-Айзенаху. Регентство від його імені здійснював герцог Саксен-Маркзулю Йоганн Георг, який доводився немовляті дядьком. Хлопчик був слабким і хворобливим й пішов з життя у віці 2 років. Саксен-Айзенах відійшов Йоганну Георгу.

Другий шлюб

Портрет Альбрехта Саксен-Кобурзького

У віці 38 років Марія Єлизавета взяла другий шлюб із 28-річним співправителем Саксен-Гота-Альтенбургу Альбрехтом. Вінчання пройшло 18 липня 1676 у Готі. Наречений здійснював володарювання разом зі своїми братами із Готи. Після весілля він обрав своєю резиденцією Заальфельд і у березні 1677 року заклав перший камінь у майбутній Заальфельдський замок.[3] У подружжя народився єдиний син:

  • Ернст Август (16771678) — прожив 11 місяців.

У 1680 році відбувся Готський розділ Ернестинських земель, і Альбрехт, в обмін на частину Заальфельду, отримав амт і місто Кобург, амт і місто Нойштадт, Родах, Зоннеберг, монастир Менхреден, амт Зоннефельд та адміністрацію Нойгауза, сформувавши з них герцогство Саксен-Кобург.[4]

Подружжя оселилося в палаці Еренбург у Кобурзі. Зі східного боку резиденції у внутрішньому дворі був розбитий терасовий сад.

Марія Єлизавета мала значний вплив на чоловіка, який, як і вона, був музично обдарованим. На додаток до ранньої літературної діяльності, її досягнення включали популяризацію придворного театру, який відкрився у Кобурзі у 1684 році, та створення живої театральної культури, заснованої на моделі батьківського двору у Вольфенбюттелі.[5]

Герцогиня померла 15 лютого 1687 у Кобурзі. Була похована у крипті місцевої церкви Святого Моріца.[6]

Її удівець наступного року узяв шлюб із Сусанною Єлизаветою Кемпінською, якій імператор дарував титул імперської княгині.

Генеалогія

Ернст Брауншвейг-Люнебурзький
 
Софія Мекленбург-Шверінська
 
Франц I
 
Сибілла Саксонська
 
Йоганн VII
 
Софія Гольштейн-Готторпська
 
Крістоф Мекленбурзький
 
Єлизавета Шведська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх Брауншвейг-Данненберзький
 
 
 
 
 
Урсула Саксен-Лауенбурзька
 
 
 
 
 
Йоганн Альбрехт II
 
 
 
 
 
Маргарита Єлизавета Мекленбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Август Молодший
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Єлизавета Мекленбург-Гюстровська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Третьої креації.
  2. August Beck: Adolf Wilhelm. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Leipzig 1875, стор. 120. (нім.)
  3. Заальфельдський замок (нім.)
  4. August Beck: Albrecht, Herzog von Sachsen-Coburg. Allgemeine Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Leipzig 1875, стор. 318. (нім.)
  5. Ute Brandes: Studierstube, Dichterklub, Hofgesellschaft. Kreativität und kultureller Rahmen weiblicher Erzählkunst im Barock. In: Gisela Brinker-Gabler, Deutsche Literatur von Frauen, Band 1, Darmstadt/München 1988. ISBN 3406331181. стор. 240-245.
  6. Церква Святого Моріца у Кобурзі (англ.)

Література

  • Ute Brandes: Studierstube, Dichterklub, Hofgesellschaft. Kreativität und kultureller Rahmen weiblicher Erzählkunst im Barock. In: Gisela Brinker-Gabler, Deutsche Literatur von Frauen, Band 1, Darmstadt/München 1988. ISBN 3406331181. стор. 240-245.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.