Марія Бах

Марія народилася в музичній сім'ї: її батько, Роберт Бонавентура Майкл Венцель фон Бах, був адвокатом, але у вільний час займався музикою і живописом; мати, Елеонора Жозефа Марія Терезія Огюст Бах, була співачкою і композиторкою.

У 1897 році сім'я переїхала до Бадена. Дівчинка почала займатися музикою у п'ятирічному віці з приватним педагогом, одночасно навчалася грі на скрипці та на фортепіано[6]. Виконувала роль другої скрипки в домашньому оркестрі свого батька. Закінчила музичну школу як піаністка. З 1919 по 1925 рік навчалася у Віденській академії музики (нині Віденський університет музики й виконавського мистецтва), де її вчителями були Й. Маркс (композиція), П. Кон (фортепіано) та І. Бутников (диригування)[6].

Манера виконання музичних творів Марії Бах сформувалася під впливом творчості пізніх романтиків, зокрема, Мусоргського, Скрябіна і Стравинського. У 1921 році вона дебютувала як композитор із циклом «блазнівських пісень» (нім. Narrenlieder) для тенора та оркестру. У 1920-30-ті роки Марія написала фортепіанний квартет, фортепіанний квінтет, сонату для віолончелі та фортепіано, інші камерні й вокальні музичні твори.

У 1952 році вийшла заміж за італійського художника Артуро Ч'ячеллі, і незабаром також почала займатися живописом, переважно пейзажами. Після того, як Марія взяла участь у кількох художніх виставках, отримала визнання навіть більше, ніж як музикант.

Померла 26 лютого 1978 року, отруївшись внаслідок витоку побутового газу.

• Сторінка на сайті Klassika. Info (нім.)
• Марія Бах. прелюдія дзвіночків (Моравський філармонічний оркестр під керівництвом Манфреда Мюссаеура)