Марія Елена Вієйра да Сілва

Марія Елена Вієйра да Сілва (порт. Maria Helena Vieira da Silva, 13 червня 1908 — 6 березня 1992) — португальсько-французька художниця-абстракціоніст.

Марія Елена Вієйра да Сілва
Maria Helena Vieira da Silva

Народження 13 червня 1908(1908-06-13)
Лісабон
Смерть 6 березня 1992(1992-03-06) (83 роки)
  Париж
Країна  Португалія Франція
Навчання Лісабонський університет
Діяльність художниця, вітражист, графікеса
Напрямок абстракціонізм
Вплив Поль Сезанн
Вчитель Henry de Waroquierd
Член Королівська академія мистецтв
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Великий хрест ордена Сантьяго та меча
Автограф

 Марія Елена Вієйра да Сілва у Вікісховищі

Біографія

Народилася у Лісабоні (Португалія). У віці одинадцяти років почала серйозно займатися малюванням в Academia de Belas-Artes. У підлітковому віці вивчала живопис у Фернана Леже, скульптуру в Антуана Бурделя і гравірування у Стенлі Вільяма Гейтера, добре відомих у своїх напрямах. Створювала також дизайни текстилю.

У 1930 картини Вієйра да Сілви були на виставках у Парижі. Цього ж року вона вийшла заміж за угорського художника Арпада Сенеша. Певний час провела у Лісабоні, під час Другої світової війни перебувала у Бразилії (1940–1947), решту життя жила і працювала в Парижі. Отримала французьке громадянство у 1956 році. Була першою жінкою, удостоєною Grand Prix National des Arts від уряду Франції у 1966 році. Удостоєна звання Кавалера почесного легіону у 1979 році.

Померла в Парижі 6 березня 1992.

Творчість

Наприкінці 1950-х Вієйра да Сілва здобула міжнародне визнання за глибокі і комплексні композиції, створені під впливом творчості Поля Сезана, а також фрагментованістю форм, просторовою розбіжністю і палітрою кубізму й абстракціонізму. Вона вважається одною з найбільш вагомих післявоєнних художників-абстакціоністів, незважаючи на те, що не є «чистим» абстракціоністом. Її творчість пов'язана з французьким ташизмом, американським абстрактним експресіонізмом та сюрреалізмом — як і багатьох її сучасників, що малювали у післявоєнному Парижі наприкінці 1940-х — початку 1950-х років. На її полотнах часто зображені лабіринти, міста у профіль чи з висоти або бібліотечні полиці, що можна трактувати як алегорію нескінченного пошуку Знання чи Абсолюту.

Árpád Szenes-Vieira da Silva Foundation (Лісабон)

Її роботи часто виставлялися, отримали зокрема приз на Бієнале мистецтва Сан-Паулу у 1961 році.

У 1988 вона займалася оздобленням станції метро Cidade Universitária у Лісабоні з допомогою азулежу.

У листопаді 1994 року в Лісабоні було відкрито Árpád Szenes-Vieira da Silva Foundation — музей, у якому зібрано велику колекцію картин обох художників.

Джерела

  • Rosenthal, Gisela (1998). Vieira da Silva, 1908-1992 : the quest for unknown space. Taschen. ISBN 3-8228-8269-0. OCLC 40609565.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.