Марія Меріль

Марія (Маша) Меріль, або ж Марія-Магдалина Гагаріна — французька акторка театру і кіно, письменниця, продюсер. Народилася 3 вересня 1940 р.у Рабат (Марокко) у родині російського князя Володимира Гагаріна (1888—1946) і українки Марії Бельської.

Марія Меріль
фр. Macha Méril
Ім'я при народженні рос. Мария-Магдалина Владимировна Гагарина
Псевдо Macha Méril
Народилася 3 вересня 1940(1940-09-03)[1][2][…] (81 рік)
Рабат, Рабат-Сале-Заммур-Заерd, Марокко
Поховання
Пер-Лашез : 
Країна  Франція
Діяльність кіноакторка, акторка театру, кінопродюсерка, письменниця
Знання мов французька[3]
Роки активності 1959 — тепер. час
Титул принцеса
Батько Vladimir Gagarind
У шлюбі з Мішель Легран і Gian Vittorio Baldid
Нагороди
IMDb ID 0617736

Життєпис

Навчалася в Сорбонна на філологічному факультеті, в акторській школі Шарля Дюллена, відвідувала курси при акторській студії Л Страсберга в Нью-Йорці (1960—1962).

1959 — дебют у фільмі Жерара Урі «Гаряча рука». Популярність отримала у 1964 р. коли виконала головну роль у фільмі Жан-Люка Годара «Заміжня жінка». Через три роки організувала свою продюсерску компанію «Machafilm».В цей час чекала дитину від Андрона Кончаловського, але зробила аборт[4].

18 вересня 2014 року у Олександро-Невський собор у Парижі на вулиці Дарю повінчалася з французьким композитором і музикантом Мішель Легран. Вінчання провів єпископ Телміський Іов (Геча)[5].

Пізніше Меріль вийшли заміж за італійського режисера і продюсера Джана Вітторіо Бальді. У 43 роки князівна захопилася 33-річним актором Стефаном Фрессом. Вони прожили разом сім років, і Маша, за її словами, взяла на себе роль Пігмаліона, зробивши зі Стефана справжнього артиста.

У 50 років спробувала себе вперше як письменниця. Меріль опублікувала півтора десятка книг — романи, спогади, п'єси. Сьогодні відразу три видавництва запропонували їй повідати історію її любові з Мішелем Леграном. 

Незмінний учасник популярної сатиричної радіопередачі «Розумні голови», де беруть участь відомі французькі гострослови.[5] 

Фільмографія

Фільмографія становить близько 60 фільмів.

  • 1962 — Відпочинок воїна
  • 1962 — Гарненька брехуха — Софі
  • 1963 — Хто спав на моєму ліжку?
  • 1964 — Заміжня жінка
  • 1965 — Нафтовий король
  • 1967 — Денна красуня — Рене
  • 1968 — Не шуткуйте з марсіанами
  • 1968 — На зрізаному розі
  • 1974 — Китайці у Парижі
  • 1975 — Криваво-червоний
  • 1975 — Вбивство у нічному поїзді
  • 1976 — Китайська рулетка
  • 1980 — Ніжні кузіни
  • 1981 — Ті чи інші
  • 1981 — Вітчим
  • 1983 — Смертельна поїздка
  • 1985 —Світ жаху Даріо Ардженто
  • 1985 — Дітлахи
  • 1985 — Королі жартів
  • 1985 — Без даху, без закону
  • 1986 — Дует для солістки
  • 1991 — Гроші
  • 1992 — Подвійний зір
  • 1995 — Син Гасконі
  • 1998 — Дочка солдата ніколи не плаче
  • 1999 — Вітер пристрасті [ТВ-серіал] — Б'янка
  • 2000 — Круговерть
  • 2006 — Мадемуазель Жіжі
  • 2009 — Трезор
  • 2010 — Двоє з хвилі
  • 2012 — Кохання з перешкодами

Громадська позиція

У 2018 підтримала звернення Асоціації режисерів Франції на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[6]

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1013504283 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Французская актриса Маша Мериль: «Мы с Андроном занимались любовью, когда другие просматривали... (англ.). Процитовано 5 серпня 2017.
  5. Винница.info | Історія кохання Мішеля Леграна — це приклад, що і у 82 можна знайти кохання свого життя!. www.vinnitsa.info. Процитовано 5 серпня 2017.
  6. Appel pour la libération d'Oleg Sentsov
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.