Марія Тереза де Сільва Альварез де Толедо

Марія Тереза де Сільва Альварес де Толедо, герцогиня Альба[а] (Мадрид, 10 червня 1762 р. Мадрид, 23 липня 1802 р.) була представниця іспанської знаті, XIII герцогиня Альба-де-Тормес.

Марія Тереза де Сільва Альварез де Толедо
Ім'я при народженні ісп. María del Pilar Teresa Cayetana de Silva-Álvarez de Toledo y Silva-Bazán
Народилася 10 червня 1762(1762-06-10)[1][2][3]
Мадрид, Іспанія[4]
Померла 23 липня 1802(1802-07-23)[1][2][…] (40 років)
Мадрид, Іспанія
·туберкульоз
Країна  Іспанія
Діяльність господиня літературного салону, модель
Знання мов іспанська
Титул Герцог Альбо, count-Duke of Olivaresd, Marqués del Carpiod, герцогиня, граф, barónd, Констебль і seigneurd
Рід Альвареси Толедськіd
Батько Francisco de Paula de Silva y Álvarez de Toledod
Мати Mariana de Silva-Bazán y Sarmientod
У шлюбі з José María Álvarez de Toledo, 15th Duke of Medina Sidoniad

Біографія

Дитинство

Марія Тереза де Сільва Альварес де Толедо, яку називали Каетана, була єдиною донькою Франсиско де Паула де Сільва і Альварес де Толедо, Х герцога Уескарського  і Марії дель Пілар Ани де Сільва-Базан і Сармьєнто. Її дитинство було сумним та важким через відсутність уваги з боку батьків, які надавали більшу перевагу розвагам ніж родині. Батько помер у квітні 1770 році, коли Каетані виповнилось лише 8 років, залишивши їй усі титули та весь значний спадок. Через 5 років, у 1770 році мати вийшла заміж.

Шлюб

З метою збереження двох іспанських герцогств, Альба-де-Тормес, і Медіна-Сідонія, дід Каетани віддав її заміж у 1775 році, у віці дванадцяти років за двоюрідного брата, Хосе Альвареса де Толедо і Гонзага, XI маркіза Війафранка дель Бьєрсо і майбутнього XV герцога Медіна-Сідонія. Шлюб став самим могутнім, багатим і титулованим в Королівстві Іспанія.

Каетана та її родина мешкали на два будинки, що були найбільшими приватними володіннями Мадриду, Палац Монклоа та Палац Буенавіста. Ще в одному палаці, успадкованому від дідуся, Палаці герцогів Альба в Piedrahita подружжя приймало представників уряду, діячів мистецтв, культури та науки, серед яких були письменник та політик Гаспар Мелчос де Ховейанос та художник Франциско-Хосе де Гоя.   В 1796 році герцог Альба помер і Каетана залишилась вдовою без дітей, без можливості передати прямим нащадкам всі свої титули та багатства.

Каетана Альба була жінкою з найбільшою кількістю титулів на початку XІX століття. Їх було 56. 

Меценатство і суперництво

Герцогиня Альба була однією з перших покровительок іспанського художника Франсиско Гойї та суперечливою жінкою свого часу завдяки своїй красі, статкам, чуттєвості та  вільному життю.

Життя аристократки було постійним сюжетом для  творів пригодницьких романів. Є ті, хто приписували їй роман з Гойя, який зобразив Каетану на кількох своїх картинах. Деякі, навпаки, заперечували будь-яку можливість любовного зв'язку між ними через соціальну нерівність, яка їх розділяла. Інші відзначали, що саме герцогиня Альба позувала для картини La maja desnuda

Герцогиня Альба змагалися безпосередньо з самою королевою Іспанії, Марєю Луізою Пармською, дружиною короля Карла IV. Змагалася за першість в одязі та розкоші, для неї привозили ексклюзивні сукні з Парижу. Одного разу, Каетана скопіювала дизайн, призначений для королеви, і одягла в той самий одяг своїх служниць, з єдиною метою посміятись над королевою.

Смерть

Каетана раптово померла у 1802 році у віці сорока років в своєму Палаці Буенавіста від лихоманки.

Ексгумації

17 листопада 1842 р. при перенесення її останків з місця поховання в капличці герцогів Альба до церкви Спасителя і Св. Миколи на цвинтарі Сан-Ісідро було виявлено, що тіло Каетани було частково зруйноване: не вистачало однієї ноги. 

У 1945 році труп герцогині було ексгумоване вдруге і проведено його патологоанатомічне дослідження. В результаті чого причиною смерті встановили отруєння.

Каетана в культурі

У літературі

  • Volavérunt, de Antonio Larreta (Premio Planeta у 1980).
  • Cayetana de Alba: maja y aristócrata, de María Dolores Arroyo, 1999.
  • El último beso de Cayetana de Alba, de Concepción Calleja, 2001.
  • La Duquesa de Alba, de Carmen Güell, 2002.
  • La Casa de Alba: Mil años de historia y de leyendas…, de José Luis Sampedro Escolar, 2007.

У кінематографі

В образотворчому мистецтві

Примітки

а. ^ Повне ім'я герцогині з усіма її титулами було Марія дель Пілар, Тереза, Каетана де Сільва, Альварес де Толедо і Португал, Бомонт та Наварра, Аро, Сотомайор, Гузман, Фернандес Енріке, Асеведо, Фонсека, Сунніга, Енрікес де Рібера і Кабрера, Сандовал і Рохас, Кордоба, Монрой, Айала і ла Серда.Hidalgúía (ісп.). Instituto Salazar y Castro (C.S.I.C.). 1979.

Виноски

Джерела

  • Baticle, Jeannine (1987). Goya y la duquesa de Alba: ¿qué tal?. У Calvo Serraller, Francisco; García de la Rasilla, Isabel. Goya, nuevas visiones. Homenaje a Enrique Lafuente Ferrari (Madrid: Amigos del Museo del Prado): 61–71.
  • Bird, Wendy (2000). Two rumours concerning the Duchess of Alba: Volaverunt and Sueño de la mentira y la ynconstancia. Gazette des Beaux-Arts (англ.) (París) (136): 197–214.
  • Blanco Soler, Carlos (1946). Esbozo psicológico, enfermedades y muerte de la duquesa María del Pilar Teresa Cayetana de Alba. Madrid.
  • Bonmatí de Coecido, Francisco (1940). La duquesa Cayetana de Alba: maja y musa de D. Francisco de Goya. Valladolid: Ediciones Cumbre.
  • Chan, Victor (1981). Goya, the Duchess of Alba and Fortuna. Arts (англ.) (Nueva York) (56): 132–138.
  • Crowe, Ann Glenn (1989). The art of Goya and the Duchess of Alba (1792-1802): minor themes and major variations (англ.). Stanford: Universidad de Stanford.
  • Encina, Juan de la (1939). La duquesa de Alba y la gracia goyesca. El mundo histórico y poético de Goya (Ciudad de México). Процитовано 22 de enero de 2015.
  • Ezquerra del Bayo, Joaquín (1959). La duquesa de Alba y Goya. Estudio biográfico y crítico. Madrid: Aguilar.
  • Glendinning, Nigel (2004). La duquesa de Alba. El retrato español (Madrid: Museo del Prado): 361–362.
    • La década de los Caprichos. Retratos 1792-1804. Madrid: Real Academia de Bellas Artes de San Fernando. 1992. ISBN 9788487181108.
  • March, José María, S. J. (1946). Bodas de la duquesa de Alba con el marqués de Villafranca y de los Vélez, 1775. Madrid: Hauser y Menet.
    • Los duques de Alba, marqueses de Villafranca, don José Álvarez de Toledo y doña María Teresa Cayetana de Silva, señores del Palau, vistos desde Barcelona, 1775-1802. Boletin de la Real Academia de la Historia (Madrid) (CXLIX): 153–243. 1961.
  • Matilla Tascón, Andrés (1979). La herencia de duquesa de Alba. Hidalguía (Madrid: Instituto Salazar y Castro) (152): 97–125.
  • Mena Marqués, Manuela; Mühle-Maurer, Gudrun (2006). La duquesa de Alba, «musa» de Goya, el mito y la historia. Madrid: Museo del Prado. ISBN 8495241528.
  • Nicolás Martínez, María del Mar (2009). Galas y regalos para una novia, a propósito de la boda de María del Pilar Teresa Cayetana de Silva, duquesa de Alba|Congreso Internacional Imagen y Apariencia. 19 de noviembre de 2008 — 21 de noviembre de 2008. Murcia: Universidad de Murcia, Servicio de Publicaciones. ISBN 978-84-691-8432-5. Процитовано 22 de enero de 2015.
  • Nörvich, Kurt von (1959). La duquesa de Alba (la maja duquesa). Barcelona: AHR.
  • Scmidt, Marie-France (1965). La duchesse d’Albe, noble dame de l’Espagne (фр.). Lausana: Éditions Rencontre.
  • Symmons, Sarah (2002). La mujer vestida de blanco: el primer retrato de la duquesa de Alba. Goya (Madrid: Fundación Amigos del Museo del Prado): 49–62. ISBN 84-8109-355-6.
  • Waldmann, Susann (1998). Goya and the Duchess of Alba (англ.). Múnich: Prestel. ISBN 3791319841.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.