Марія Ґрольмусец

Марія Ґрольмусец, німецький варіант — Марія Кароліна Елізабет Ґрольмус (верхньо-луж. Marja Grólmusec, нім. Maria Karoline Elisabeth Grollmuß, 24 квітня 1896 року, Лейпциг, Німеччина — 6 серпня 1944 року, концентраційний табір Равенсбрюк, Німеччина) — лужицька громадська діячка, журналістка, публіцистка і діячка соціалістичного опору проти нацистського режиму в Німеччині.

Марія Ґрольмусец
в.-луж. Marja Grólmusec
Народилася 24 квітня 1896(1896-04-24)[1]
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький рейх[1]
Померла 6 серпня 1944(1944-08-06)[1] (48 років)
Равенсбрюк, Німеччина
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
Діяльність вчителька, публіцистка, журналістка
Знання мов верхньолужицька і німецька
Членство Матиця серболужицька
Партія Комуністична партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини, Communist Party of Germany (Opposition)d і Socialist Workers' Party of Germanyd
Батько Q18889040?

Житттєпис

Марія Ґрольмусец народилася 24 квітня 1896 року в Лейпцігу в родині доктора філології та директора школи Яна Ґрольмуса (Йоганнес Ґрольмус). У грудні 1917 року закінчила педагогічне училище в Лейпцигу[2], після чого стала викладати в початковій школі державної школи в Лейпцигу. У 1918 році вступила до лужицької культурно-громадської організації «Матиці сербської». Навчалася на філологічному та історичному факультетах Лейпцизького і Берлінського університетів. Під час навчання була членом Ліги соціалістичних студентів.

У 1928 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук за темою «Йозеф Геррес і демократія». В цей же час почала писати публіцистичні статті в газеті «Rhein-Mainische Volkszeitung», яка належала лівій фракції німецької Партії Центру й співпрацювала з католицьким журналом «Die Schildgenossen», який видавало католицьке молодіжне рух «Quickborn».

У 1927 році Марія Ґрольмусец вступила до Соціал-демократичної партії Німеччини, з якої була виключена через відданість комуністичним ідеям. У 1929 році вступила до Комуністичної партії Німеччини, з якої невдовзі була виключена після вступу до бухариністської опозиційної Комуністичної партії. У 1932 році вступила до Соціалістичної робітничої партії Німеччини.

Після приходу до влади нацистів співпрацювала з революційними соціалістами (Arbeitskreis Revolutionärer Sozialisten) і займалася незаконною політичною діяльністю. Перевозила нелегальні друковані видання з Чехословаччини і супроводжувала політичних біженців при перетині кордону. Для цього вона використовувала будинок свого батька у селі Дорф-Радібор у Верхній Лужиці. Підтримувала політичні відносини з опозиційними групами СДПН, КПН та австрійськими соціалістами Отто Бауера.

7 листопада 1934 року Марія Ґрольмусец була заарештована разом зі своїм товаришем по підпільній діяльності Германом Рейнмутом[3]. Перебувала в ув'язненні в Дрездені. 23 листопада 1935 року була засуджена Народною судовою палатою на шість років тюремного ув'язнення у Вальдхаймі. Під час укладання через хворобу щитоподібної залози їй запропонували свободу за умови відмови від підпільної діяльності. Після її відмови вона була переведена в грудні 1940 року до концентраційного табору Равенсбрюк, де померла 6 серпня 1944 року від раку.

Твори
  • Die Frau und die junge Demokratie. Ein Bericht über Frau, Politik und Demokratie. Frankfurt 1925
  • Über die weibliche Form der Politik. W: Die Schildgenossen. 1/1926.
  • Was ist die linke Sozialdemokratie? W: Gegen den Strom. 4/1931.
  • Die Kluft. W: Kampfsignal. 1932.
  • Josef Görres und die Demokratie. Lipsk 1932.

Пам'ять
  • На честь Марії Ґрольмусец названі вулиці в Лейпцигу, Будишині та Гоєрсверді, а також кілька навчальних закладів.
  • У 1959 році пошта Німецької Демократичної Республіки випустила поштову марку, присвячену Марії Ґрольмусец.
  • Лужицький композитор Ульріх Погода написав симфонічну поему для оркестру «Марія Ґрольмус».

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118698044 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Paul Gedan (Hrsg.): Das städtische Lehrerinnenseminar zu Leipzig. Gedenkschrift zur Feier des 25jährigen Bestehens, Leipzig 1924, S. 62
  3. Peter Steinbach und Johannes Tuchel: Lexikon des Widerstandes 1933—1945. C.H.Beck; 2., überarb. u. erw. Auflage 1998, стр. 74, ISBN 340643861X

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.